Родина - це найголовніше що в нас є. Кожен повинен мати людей, які його підтримують та допомагають. Я знаю, що сім'я є далеко не в кожного, проте не потрібно зневірятися, а рухатися вперед, і тільки вперед. Не потрібно жити минулим, потрібно жити теперішнім. Сім'я - це найголовне! Не нехтуйте нею! Не потрібно ображати своїх братів чи сестер або недоброзичливо ставитися до батьків. Вони, навіть за твої недоліки тебе люблять і стараються допомогти. Багато дітей не розуміють, що таке справжня любов та сім'я. Це наші мама і тато, братик чи сестричка.
<span>Від добра ніхто не тікає.
</span>Не той господар землі, що по ній бродить, а той, хто по ній за плугом ходить.
За деякої страви ляжеш вздовж лави.
Їв би очима, та душа не приймає.
Хто що знає, тим і хліб заробляє.
Коли зорієш мілко, посієш рідко, то й уродить дідько.
У дурного хазяїна й колесо з воза украдуть.
Коли б ковбасі крила, то б кращої птиці на світі не було.
Рада б зірка зійти – чорна хмара заступає.
Кому — як мара, йому – як зоря.
Аби хліб, а зуби знайдуться.
Апетит з їдою прибуває.
Баба з воза – кобилі легше.
Байдуже ракові, в якому його горщику зварять.
Без вірного друга – велика туга.
Без труда нема плода.
Біда біду тягне.
Біда помучить і мудрості научить.
Боятися вовка – в ліс не ходити.
Велике дерево поволі росте.
Вкрадеш голку, а потім корову.
Вовка ноги годують.
Всякому овочу свій час.
В умілого й долото рибу ловить.
Година вранці варта двох увечері.
Двоє третього не чекають.
Де відвага, там і щастя.
Десять разів відміряй, а раз відріж.
Дома й стіни помагають.
Заварив кашу, так і їж.
За все береться, та не все вдається.
З ким поведешся, того й наберешся.
Зробив наспіх, як насміх.
Київ не одразу збудовано.
Кожна жаба своє болото хвалить.
Любиш кататись, люби й санчата возить.
Молодець проти овець, а проти молодця і сам івця.
Менше говори — більше почуєш.
На двох стільцях не всидиш.
На тобі, небоже, що мені негоже.
Не кажи гоп, поки не перескочиш.
Не так сталося, як гадалося.
Ні в тин, ні в ворота.
Ні кує, ні меле.
Одна бджола мало меду носить.
Перемелеться лихо – добро буде.
Рада б душа в рай, та гріхи не пускають.
Старий кінь борозни не зіпсує.
Терпи, козаче, отаманом будеш.
Хто два зайці гонить, жодного не здогонить.
Чужа душа – темний ліс.
Щедрий на батьківські гроші.
Язик до Київа доведе.
<span>Як дбаєш, так і маєш.</span><span>
</span>
Золота пектораль з кургану Товста Могила
Царські скіфи жили на берегах Азовського моря і степового Криму. їхнім основним заняттям була війна. Та вони не тільки воювали, а й торгували з грецькими колоніями у Причорномор'ї. В обмін на зерно, хутро, віск, мед і рабів скіфи отримували зброю, вино, предмети розкоші. Скіфи-скотарі кочували на схід від пониззя Дніпра в пошуках нових пасовищ. На Придніпров'ї жили скіфи-хлібороби. Вони вирощували пшеницю, жито, ячмінь, коноплі, використовуючи великий плуг та тяглову силу волів.
За словами Геродота, скіф міг поцілити у ворога з лука на відстані 500 метрів. Навіть скіфські дівчата вправно володіли зброєю і не виходили заміж, доки не вбивали трьох ворогів. Більшість худоби та рабів, захоплених під час воєн, діставалася багатим скіфам.
Кочували скіфи на чотири- та шестиколісних возах. їх супроводжували озброєні воїни. У разі нападу ворогів вози ставили в коло, створюючи укріплений табір. Пізніше цю тактику використовували українські козаки.
На культуру скіфів великий вплив мала грецька культура, носіями якої були жителі грецьких колоній. Історія зберегла імена скіфів за походженням - лікаря Токсаріса й філософа Анахарсіса, які здобули освіту в Греції.
Скіфи мали свою оригінальну міфологію та релігію. Особливу пошану в них мали богиня домашнього вогнища Табіті (зі скіфської -«полум'яна»), володар неба і творець людства Папай, богиня землі Апі. Від шлюбу Папая та Апі народився пращур усіх скіфів Таргитай. Усім богам скіфи приносили жертви. Переважно це були коні або інші тварини. Винятком був бог війни Арей, якому віддавали кожного сотого полоненого.
Скіфи шанували могили предків. їхня віра в потойбічне життя змушувала здійснювати жорстокий і складний поховальний обряд. На місці поховання насипали великий курган - «піраміду степів».
Найвідомішими похованнями, які через розміри курганів дістали назву «царських», є: Солоха і Гайманова Могила на Запоріжжі, Чор-томлик і Товста Могила на Дніпропетровщині.
У кінці IV - на початку III століття до н. е. Скіфія занепала. Через висихання степів кочівники вже не мали достатньо пасовищ для худоби. На територію Північного Причорномор'я прийшли сармати, які захопили їхні землі. Частина скіфського населення відступила і створила в пониззі Дніпра й Північного Криму Малу Скіфію зі столицею в Неаполі Скіфському, поблизу теперішнього Бахчисарая. Державу скіфів згодом підкорили римляни (Із підручника).
Державний прапар - це полотно з емблемами певного кольору,яке символізує незалежність держави . Прапор України синьо-жовтій. Кольори символізують синє небо і золоті лани.ниви.До прапора виявляють пошану,схиляючи голову чи вклоняючись,а часом встають на одне коліно.
Мені доводилось бачити прапор ношої держави на державних установах ,у школі , на святковій лінійці та партійних організаціях.
Ступені порівняння прислівників
Прислівники на -о (-е), як і якісні прикметники, від яких вони утворені, мають вищий і найвищий ступені порівняння. Вищий ступінь порівняння має просту і складену форми. Проста форма вищого ступеня твориться за допомогою суфіксів -ш-, -іш-: швидко — швидше. Складена форма вищого ступеня порівняння утворюється додаванням до прислівника вищого ступеня слів більш, менш: більш доречно, менш практично.
Проста форма найвищого ступеня порівняння твориться за допомогою префікса най-: для підсилення можуть уживатися префікси як-, що-: якнайдружніше, найтепліше.
Складена форма найвищого ступеня порівняння утворюється додаванням до прислівників слів найбільш, найменш: найбільш дружно, найменш докладно.
При утворенні вищого ступеня прислівників відбуваються ті самі зміни приголосних, що й у прикметниках: г, к, з при сполученні з суфіксом -ш- змінюється на: дорого — дорожче.
С змінюється на шч (на письмі щ): високо — вище. Суфікси -ок-, -ек-, -к-, -ик- при творенні форм ступенів порівняння випадають: глибокий — глибший. Деякі прислівники вищого й найвищого ступенів утворюються від прислівників з іншим коренем: добре — краще — найкраще