Дієпиркметник - особливо формо дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом: зроблений (такий, що його зробили), прочитаний (такий, що його прочитали), укритий (такий, що його вкрили), вишитий (такий, що його вишили), міцніючий (такий, що міцніє), в'янучий (такий, що в'яне).
До прикметника дієприкметник подібний тим, що:
<span>• відповідає на питання </span>який? яка? яке? які?;
• змінюється за родами, числами, від-мінками;
• стоїть у тому ж роді, числі, відмінку, що й іменник, із яким пов'язаний;
• має такі самі відмінкові закінчення.
<span>Дієприкметник має такі ознаки </span>дієслова:
• час (теперішній і минулий): сяючий (теперешній час), потемнілий (минулий час);
• вид (доконаний і недоконаний): казаний (недоконаний), сказаний (доконаний);
• здатність мати при собі залежний від нього іменник (овіяний вітром) і займенник (захоплений тобою) або прислівник (прочитаний виразно).
Отже, дієприкметник поєднує ознаки двох частин мови — дієслова та прикметника.
<span>Початковою формою дієприкметника, як і прикметника, є форма називного відмінка однини чоловічого роду: фарбований</span>
Я люблю свою країну за те, що це моя Батьківщина. Україна – це моя рідна земля, яка випромінює тепло та красу рідної домівки. Я вважаю, що любити свою державу треба не за щось, а тільки вже за те, що вона тебе прихистила та виростила. Як дитина щиро любить свою матір, так і кожен українець повинен любити свою державу, бо вона – єдина така, бо всі ми – її діти.
Є люди, які вважають, що за кордоном краще. Та насправді це не так! Усім відомо, що на іншій землі приїжджих людей, які проміняли своє рідне на «гарне і блискуче» ззовні, усередині має зовсім інший вигляд. Мігрантів експлуатують, як дешеву робочу силу, не захищаються їх права. На мою думку, це є покарання для зрадників від Бога. Все, що ім залишається – читати останні новини в Україні в інтернеті на unn.com.ua, адже приїхати сюди і побачити країну на власті очі можливоті немає.
Інколи буває важко. На своєму життєвому шляху ми часто зустрічаємо багато проблем та невдач. Але від них не треба втікати, вважаючи, що десь там, у далекому краї буде легше і все враз стане на свої місця. У рідній сторонці легше знайти відповіді на питання, що невтомно задає життя. Не дарма люди кажуть, що вдома й стіни допоможуть.
Та однієї любові замало. Ми зобов’язанні захищати, розбудовувати свою Вітчизну, щоб вона квітла і цвіла. Тоді і жити буде краще. Україна потребує нас – талановитих та енергійних патріотів, які б прославляли свою державу.
Народна мудрість каже: «Де народився – там і згодився». Щоб не сталося, я не покину свій рідний край, бо я тут народилася, бо я його люблю за те, що це мій дім, моя нене, моє натхнення!
Спільним домом для всіх нас є Земля – унікальна планета сонячної системи і, можливо, всього Всесвіту. Унікальність Землі полягає в тому, що тут є життя. Наша Земля, яку першим в історії людства побачив з космосу Ю. О. Гагарін в 1961 році, являє собою величезний космічний корабель. Порівнюючи Землю з космічним кораблем, не можна не відзначити, що як для космічних кораблів, так і для Землі спільним є питання життєзабезпечення. Ми – жителі Землі – зазвичай не звертаємо на це уваги. Людина протягом своєї історії розвивала розуміння законів природи, методи експлуатації всіх природних ресурсів. При цьому вона пройшла шлях від мисливця-збирача до виробника. Мабуть, на цьому шляху першим досягненням людини було оволодіння її вогнем. Саме з цього моменту гармонія людини і природи була порушена, а сама людина рішуче встала на свій шлях розвитку і створила цивілізацію.
Наша країна по праву вважається однією з найзеленіших держав світу – майже сорок відсотків України займають ліси. Та які ліси! Корабельна сосна і кедр, берези і ялини… Ліс є джерелом сили і могутності українців. Дух народу його вікова історична основа міцно пов’язані з феноменом лісу. Виробництво і побут, первинні витоки культури українського народу «лісове походження». Житло, домашнє начиння, знаряддя праці та бою, їжу та одяг, дитячі колиски та жіночі прикраси – всім цим забезпечував людей ліс. Дійсно, ліс без жодних перебільшень можна назвати «зеленим золотом» України. Ліс дає людині універсальну сировину – деревину, яка має застосування в багатьох галузях промисловості: паливній, хімічній, легкій; дерево традиційно використовується для будівництва в побуті – для виготовлення предметів домашнього вжитку, начиння.
Неможливо переоцінити і екологічне значення лісів: їх називають «легенями» планети, тому що вони – джерело кисню в атмосфері; випаровування, вироблене деревами, зволожує повітря і пом’якшує клімат, тому ліс має важливе кліматичне регулююче значення. Не слід забувати, що ліс служить притулком і місцем проживання для величезної кількості тварин і рослин, а для окремих видів – єдиним придатним середовищем проживання. Ліс також є джерелом інших цінностей. Він служить джерелом технічної (живиця), лікарської (лікарські рослини – шипшина, звіробій, брусниця, валеріана та інші) і харчової (гриби, ягоди) сировини. Ліс також є середовищем життя для величезної кількості її мешканців (ведмідь, лось, лиса, заєць, білка, тхір, куниця, борсук, дятел і т.д.). На жаль, ми є свідками зовсім іншого ставлення до нашого головного національного багатства. Безконтрольний вивіз за кордон найцінніших порід деревини, неприпустимий мала кількість відновлювальних лісогосподарських робіт – все це і багато іншого руйнує лісове господарство країни.
Утворити іменники із суфіксами -ечок, -єчок, -ичок,-ечк, -єчк, -ичк: Вершок, мішок, край, діжка, копійка, річка, вогник, вулиця,
Отец Игорь
Вершечок, мішечок, краєчок, діжечок, копієчка, річечка, вогничок, вуличка, кошечок, паличка, Марієчка, віконечко, словечко, яєчко, ножечка, стежечка, чаєчка, батечко, дочечка, маєчка
Р.в. вісімста вісьмох
Д.в. вісімстам вісьмомам
Зн.в. вісімсто вісім
Ор.в. вісімстами вісьмома
М.в. (на), (у) вісімстах вісьмох