Мила дівчина допомогла мені.
Мила мама посуд.
Зелені сади забуяли.
Сади картоплю, весна прийшла. Розумні діти- у всьому розумні!
Куди діти ці лишки?
Зима найчарівніша пора року. Сніжинки, танцюючи у повітрі хороводи, падають на землю. Усе навколо замело снігом. Він товстою ковдрою укрив усе на своєму шляху. Дерева, скинувши своє листя, занурились у глибокий сон. І тільки подекуди видніються червоні грони горобини. Річки скуті морозом. Сніг, виблискуючи на сонці, переливається всіма кольорами веселки. Коли сонце потихеньку опускається за горизонт починається гра кольорів. Дивишся на всю цю красу, затамувавши подих, наче боїшся зруйнувати цю зимову казку.
Маруся, знана дівка на селі, ніколи не те що людини, й мурашки бідної не троне( Г. Квітка-Основяненко "Маруся"
2) Кусок черствого хліба смачніший од мякої булки, неправдою нажитої. ( І.Котляревський " Наталка Полтавка"
3) Жінка, знесилена довгим чеканням, заснула ( Г. Квітка-Основяненко "Маруся"