Лес с теремом и стеной)остальное как я поняла вроде сравнение а не метафора
Тарас Бульба – герой однойменної повісті Миколи Гоголя. У літературних творах існують головні герої (протагоністи) і другорядні персонажі. Але чи можна назвати Андрія і Остапа персонажами? Або ці три способу рівнозначні, і, відповідно, всі троє – головні герої? Щоб відповісти на ці питання, для початку потрібно розібратися з термінологією.
Головний герой – основна дійова особа твору; активно перетворює і освоює художню дійсність. Його характер і вчинки зумовлюють подальший розвиток подій. З тексту твору читач дізнається, що дії Тараса Бульби є рушійною силою сюжету. Розповідь починається з того, що головний герой Тарас Бульба приймає рішення везти своїх синів на Січ. На Січі події розгортаються зовсім не так, як планував старий козак: побоюючись, що сини погублять себе у святі і гуляннях, Бульба агітує своїх товаришів відправитися в Польщу. Але і тут не все так просто. Кошовий не хоче порушувати мирні домовленості між країнами і відмовляє Тарасу. Все могло б закінчитися, так і не почавшись, але будучи людиною впертою і наполегливим, Бульба організовує переворот. Натовп позбавляє кошового права на владу, а на його місце вибирають давнього знайомого Тараса Бульби (Бульба сам шепнув одному з натовпу прізвище, після чого публіка підтримала претендента). Тарас Бульба ніби власноруч вибудовує русло для подальшого сюжету. Аналогічна сцена є і в середині повісті. Коли Тарас дізнався, що Андрій зрадив запорожців, старий козак хотів подивитися своєму синові в очі, а після – помститися йому. В оповідання знову втручається випадок: до козаків дійшли негарні чутки. Поки захисники були в Польщі, татари розграбували Січ і взяли в полон кількох запорожців. Якщо до цього моменту козаки одноголосно підтримали ідею Тараса залишитися і чекати, поки в Дубно закінчаться запаси їжі, щоб потім знову дати бій, то після отриманої інформації, вояки хотіли звести рахунки з татарами. У результаті частина козаків їде, а інші залишаються біля міста Дубно.
Австрия, Венгрия, Сербия , Чехословакия
Всё дело в искренности и человеколюбии. Сочувствующий людям добрый, отзывчивый человек, искренне пытающийся поддержать или помочь кому-либо. Стало быть, он чуткий человек и способен радоваться разнообразным вещам, например, природе или встрече с давним товарищем, он и посмеяться может искренне, ведь он почувствовал свою радость, веселье по-настоящему. А чёрствый человек, которому нет дела до чужого горя, не чувствует этот мир полностью, он не умеет смеяться искренне, потому что он не сможет найти своею чёрствой душой настоящие человеческие радости.