Примерно в 18 веке до н.э.
Театр определение:Театр с до.гр. зрелище.В нем места для зрителей располагались полукругом, возвышаясь друг над другом.Актеры выступали в масках.Представления разыгрывались с утра до вечера.Особенности : Все актеры были мужчины,Первые патрульные представления были посвящены богу виноградства и веселья Дионису.В театральных остановках часто отражалось важные вопросы жизни полиса.
Отношения новых ханств с Северо-Восточной Русью строились по-разному. Периоды военных действий сменялись временами мирной торговли, набеги ханов чередовались с заключением различных союзов.
Во время московской усобицы к хану Улу-Мухаммеду ездили оба претендента на московский престол — Василий II Васильевич и Юрий Дмитриевич. Они почти год пробыли в Орде, пытаясь подкупом и интригами склонить хана на свою сторону. В конце концов Улу-Мухаммед отдал ярлык на великое княжение Василию II.
Когда Улу-Мухаммед стал казанским ханом, он решил восстановить своё господство над Русью и заставить московского князя платить дань по-прежнему ему, а не хану Большой Орды. С этой целью он весной 1439 г. предпринял поход, захватил Нижний Новгород и дошёл до Москвы, но взять Кремль не смог.
В 1444—1445 гг. Улу-Мухаммед предпринял второй поход на Русь. В окрестностях Суздаля, у Спасо-Евфимиева монастыря, 7 июля 1445 г. произошло решающее сражение между московскими и казанскими полками. Войско во главе с великим князем Василием II было разбито, а сам он попал в плен. Улу-Мухаммед согласился отпустить князя за огромный выкуп. В русские города были назначены казанские чиновники для сбора налогов.
<span>Совместное противостояние Большой Орде и Великому княжеству Литовскому на время сблизило Московское княжество и Крымское ханство. Они заключили союз и помогали друг другу. Однако вскоре после уничтожения Большой Орды начались набеги крымцев на русские земли.</span>
Міжнародні відносини України в часи Б. Хмельницького визначалися не лише його прагненням знайти союзників у своїй боротьбі, але й політичними інтересами європейських держав.
Зовнішньополітична діяльність Б. Хмельницького переслідувала мету - забезпечити найбільш сприятливі умови для ведення військових дій, а також не допустити створення коаліції держав на чолі з Польщею. Як відомо, Б. Хмельницький насамперед налагодив зв'язки з Кримським ханством. Водночас гетьман вів активні переговори з Туреччиною, обмінюючись посольствами, заявляв про готовність прийняти протекторат султана (1651).
Іншим об'єктом зовнішньої політики Української держави була Молдова. Гетьман підтримував взаємини з правителями Трансільванії і Валахії, прагнув налагодити контакти з Венеціанською республікою та Браденбургом. Відомо, що до Б. Хмельницького написав листа навіть керівник англійської буржуазної революції Олівер Кромвель.
Події Національно-визвольної війни набули широкого міжнародного розголосу. Особливо світ сколихнув факт утворення Української гетьманської держави. Ці події європейські володарі сприйняли неоднаково. Їхнє ставлення зумовлювалося складними міждержавними відносинами, зовнішньополітичними інтересами багатьох країн, неоднозначними, часто суперечливими, подіями. Розподіл сил у тогочасній Європі визначали реформаційні та контрреформаційні рухи. У зв'язку з цим усі країни поділялися на три табори: католицький, протестантський і православний.
Отже, Українська гетьманська держава виникла й розташовувалася в регіоні, де в середині XVII ст. домінували великі держави - Річ Посполита, Московська держава, Османська імперія. Вони не були зацікавлені в існуванні самостійної й міцної Української держави - це суперечило їхнім політичним намірам щодо українських земель і порушувало рівновагу сил між державами
Поляне, древляне, дреговичи.