Вихід рослин на суходіл став великим ароморфозом у розвитку життя на Землі. Він був підготовлений всім попереднім ходом органічної та неорганічної еволюції: грунтоутворення, накопиченням в атмосфері молекулярного кисню і формуванням озонового екрану, дифференцировкой клітин і появою тканин.
Сухопутні рослини походять від зелених водоростей, про що свідчить присутність в їх клітинах пігменту хлорофілу. Невідома предковая форма дала дві еволюційні гілки: одна з них призвела до виникнення риниофитов, а інша – до появи мохів.
Перші наземні рослини – риніофіти – не мали виразного поділу на корені, стебла і листя і займали проміжне положення між водоростями і наземними рослинами (див. Рис. 45, 1). Однак у них розвинулися покривна і проводить тканини, що забезпечили їм захист від висихання в наземно-повітряному середовищі і транспорт розчинів поживних речовин. В життєвому циклі перших наземних рослин став переважати спорофіт, т. Е. Покоління, яке дає суперечки. З утворенням тканин у них розвинулися органи зі спеціалізованими функціями. В їх стеблах з’явилися провідні пучки, на нижній частині пагонів сформувалися тонкі вирости, що нагадують кореневі волоски. Подальше ускладнення будови органів і еволюція розмноження призвели до появи справжніх наземних рослин, пристосованих до життя на суші і її освоєння.
Друга еволюційна гілка – мохи – виявилася менш пристосованої до життя на суші і, на думку більшості вчених, є тупиковою (рис. 97, 1). Мохи стали розвиватися в напрямку переважання в життєвому циклі статевого покоління (гаметофіту), де спорофіт розвинений слабкіше і цілком існує за рахунок гаметофіту (див. Рис. 100, 2). Для статевого процесу гаметофиту мохів потрібна вільна вода, а так як у мохів немає провідних тканин, вони придбали в процесі еволюції особливу властивість – гігроскопічність, т. Е. Здатність пасивно всмоктувати воду. Гігроскопічність привела до розвитку у мохів особливих листя – філлоідов, що мають водоносні клітини, в яких може накопичуватися волога.
Радиальная (лучевая) симметрия характерна для малоподвижных организмов и прикреплённых форм. Сидячий образ жизни, окружение со всех сторон одинаковой средой, связь с этой средой при помощи одинаковых,повторяющих в радиальных направлениях органов.
т. к. белок является строительным материалом организма (жизнь есть форма существования белковых тел), организм начинает тратить белок для получении энергии только тогда, когда стоит на грани смерти. это все равно что сжигать бревна стен, чтобы топить печь.
б) спорофит
......................