<span>Вільфрел Айвенго — головний герой твору. 1. Походження
героя. (Айвенго належав до шанованого старовинного роду саксів. Його батько —
Седрік Сакс — представник тієї частини знаті, яка не бажає коритися норманам і
мріє про відродження своєї незалежності.) 2. Володіння зброєю, хоробрість,
спритність — риси справжнього лицаря (Незважаючи на те, що Айвенго дуже
молодий, ніхто з лицарів не зумів перевершити його у мистецтві володіння
зброєю. Він бере участь у всіх лицарських турнірах, відстоюючи честь і справедливість.
На турнірі під Ашбою він, коли лицарі-норманн майже стали переможцями,
з’являється із девізом «Позбавлений спадку» і перемагає в смертельному бою
найсильнішого з норманів — гордовитого храмовника Бріана де Буагільбера.). 3.
Вірність королю Річарду. (Повернувшись після хрестового походу, він вірно
служить королю Річарду, який у цей час повернувся до Англії, захищає честь
короля і його хоробрих воїнів.) 4. Чесність і шляхетність. (Айвенго попереджає
про небезпеку Ісаака, з яким хотів розправитися храмовник, допомагає вийти із
замку й дістатися до безпечного місця. Для Айвенго не має значення та
обставина, що Ісаак — єврей, хоча, за тогочасними переконаннями, християнину не
личило піклуватися про життя «нащадка зневаженого народу».) 5. Здатність на сильне
кохання. (Айвенго усім серцем покохав вихованку Седріка — леді Ровену. Його
почуття не остудило навіть те, що його батько, маючи намір одружити Ровену з
Ательстаном Коїгтисбурзьким, позбавив Айвенго спадщини й вигнав із дому.
Перемігши на турнірі під Ашбою, лицар Позбавлений Спадку обирає королевою
турніру леді Ровену. Зрештою сила кохання перемагає: старий Седрік дарував
синові прощення, і згодом Айвенго з коханою Ровеною одружуються) 6. Готовність
допомогти людям у біді. (Ребекку, дочку Ісаака, несправедливо звинуватили в
чаклунстві і, за законами того часу, мали спалити на вогнищі. Шляхетний
Айвенго, пам’ятаючи, як дівчина доглядала за ним, коли він був тяжко поранений,
поспішає на турнір захистити її честь і мечем довести її невинність.) В образі
Айвенго втілено найкращі лицарські чесноти. Автор створив портрет ідеального
лицаря, врода якого поєднується з розумом і шляхетністю, а відвага — з умінням
битися. Він доблесний, некористолюбний, вірний своїй коханій і своєму королю.</span>
Произведения К.Бальмонта очень меня впечитлило .
Писатель отнёсся к этому рассказу очень граммонтно.Это произведения подойдёт больше детям ,чтобы их первые мысли о нашем Русском Языке были правильны и они уже понимали что Русский Язык очень богат словами и т.д.
Я могу сказать что я очень вдохновилась при чтении этого рассказа!Автар правильно подобрал слова и в целом я довольна !
Задание
5-9 ЛИТЕРАТУРА 5+3 Б
Стихи про Илью муромца
Таня5511 2 дня назад
ПОПРОСИ БОЛЬШЕ ОБЪЯСНЕНИЙ СЛЕДИТЬ ОТМЕТИТЬ НАРУШЕНИЕ!
ОТВЕТЫ И ОБЪЯСНЕНИЯ
Ответы и объяснения
1
Аватар пользователя ВаськаКот135
ВаськаКот135 середнячок
1 Под броней с простым набором, Хлеба кус жуя, В жаркий полдень едет бором Дедушка 2 Едет бором, только слышно, Как бряцает бронь, Топчет папоротник пышный Богатырский конь. 3 И ворчит Илья сердито: «Ну, Владимир, что ж? Посмотрю я, без Ильи-то Как ты проживешь? 4 Двор мне, княже, твой не диво! Не пиров держусь! Я мужик неприхотливый, Был бы хлеба кус! 5 Но обнес меня ты чарой В очередь мою - Так шагай же, мой чубарый, Уноси Илью! 6 Без меня других довольно: Сядут - полон стол! Только лакомы уж больно, Любят женский пол! 7 Все твои богатыри-то, Значит, молодежь; Вот без старого Ильи-то Как ты проживешь! 8 Тем-то я их боле стою, Что забыл уж баб, А как тресну булавою, Так еще не слаб! 9 Правду молвить, для княжого Не гожусь двора; Погулять по свету снова Без того пора! 10 Не терплю богатых сеней, Мраморных тех плит; От царьградских от курений Голова болит! 11 Душно в Киеве, что в скрине, Только киснет кровь! Государыне-пустыне Поклонюся вновь! 12 Вновь изведаю я, старый, Волюшку мою - Ну же, ну, шагай, чубарый, Уноси Илью!» 13 И старик лицом суровым Просветлел опять, По нутру ему здоровым Воздухом дышать; 14 Снова веет воли дикой На него простор, И смолой и земляникой Пахнет темный бор.
Стояла ваза люди её не протирали .И она была вся в пыли . И говорила она : "Люди меня не протирают, они меня не ценят .Когда один человек сказал очень плохое слово про вазу ,то ваза исчезла .Поэтому люди цените вазы.
В історії світової літератури чимало історій про скнар, так що Гобсек з повісті Бальзака — образ не новий. Але от що справді цікаво, що письменник за допомогою свого героя дослідив усебічно проблему грошей.
Отже, Гобсек знає гроші професійно, бо він лихвар, тобто людина, що дає гроші під заставу. Він розповідає Дервілю про своє життя, і поступово стає зрозуміло: в ньому майже ні для чого, крім грошей, місця не лишилося. Він прагнув мати гроші, бо вони дають свободу, а хто ж не хоче бути вільним. Але, накопичивши певну суму, Гобсек не зупиняється, бо розуміє: великі гроші дають владу. Саме ця насолода для нього найкраща. Він так захопився, що й не помітив, коли і як гроші стали володіти ним. То, може, гроші не потрібні? Це не так. Відсутність грошей у Ернеста де Ресто ледве не зруйнувала його надії і щастя. А от для його матері гроші стали джерелом усіх нещасть, бо вона не знала ані ціни грошам, ані небезпеки, яку вони крили. Розкидаючи гроші на Максима де Трая, на розкіш, вона забула про свій обов'язок перед чоловіком і дітьми. Гроші — річ небезпечна. Потрапити у залежність від них дуже просто, тому Фанні Мальво позичає у Гобсека стільки грошей, скільки може віддати, заробивши працею білошвейки. Та й Дервіль розуміє думку Гобсека, який позичає йому гроші під великий процент. Адже немає більшого тягаря, ніж тягар зобов'язаності за надану послугу. Часом це руйнує стосунки. Тому Гобсек позбавляє Дервіля необхідності почуватися вічно винним йому. Це ще один бік проблеми грошей.
Таким чином, дослідивши проблему грошей, Бальзак дійшов висновку, що гроші потрібні людині, аби жити, не думаючи про них, а займаючись творчістю, справами тощо. Брак коштів призводить до занепаду моралі, як у Максима де Трая. Невміння керувати своїми потребами призводить до марнотратства й трагедії. Великі гроші дають владу. Але саме великі гроші часом забирають у полон життя людське, як це сталося з Гобсеком.