Головний герой, як і сам письменник, залишився сиротою, виховувався у дядька, доки той не загинув від німецької бомби. Вже з початку повісті ми бачимо, що хлопчик серйозний, відповідальний. А зі смертю дядька йому і зовсім довелося покладатись тільки на себе.
Він іде дорогами війни, сповненими небезпек, перемагаючи в собі страх, перемагаючиінколи фізичне безсилля та хворобу. За віком він був нашим одноліткомАвтор розповідає про зустріч на базарі Климка та Зульфата зі своєю вчителькою, яка з малою дитиною опинилася в безвиході. З цього часу у друзів з'явилося благородне бажання допомогти їй, і вони беруть на свої слабкі плечі усі турботи про Наталю Михайлівну з Олею, стають їх опорою. Саме опікуючись їх життям у першу чергу, вирушає юний герой новели Климко у далеку дорогу. На ній Климко з шевцем рятує під час облоги на базарі незнайому дівчину від Німеччини, хоч міг поплатитися за це життям. Біда зближує, згуртовує людей, виявляє глибини людської душі: доброту, порядність одних і жорстокість та підлість інших.
<span>Пізніше ми бачимо Климка під час перебування у тітки Марини, яка виходжувала його в гарячці і хотіла навіть залишити в себе - всиновити. Але хлопчик, хоч йому і подобалося у доброї жінки, не погодився, бо відчував відповідальність за життя дорогих йому людей. Мені здається, що у цьому епізоді дуже виразно показується доброта і самовідданість людської душі .Після небезпечної дороги, після важких випробувань, сповнений радістю, повертався назад Климко з дорогоцінною сіллю. І тут підстерегла хлопчика невблаганна смерть, як підстерігала вона на тих воєнних дорогах багатьох його ровесників.Тут і скосила його черга з німецького автомата: "Він уп'явся пальцями в діжурку на грудях, тихо ойкнув і впав. А з пробитого мішка тоненькою цівкою потекла на дорогу сіль..." Ця повість страшна своєю правдою про війну і красивою правдою про благородних людей.</span>
Згоріти, погорів, загорівся, горілий,підгорілий.
Проспіваємо , префікс про, корінь спів, суфікс аєм, закінчення о
Потрібно відноситись до людей так, як ти хочеш щоб вони відносились до тебе. За будь якими обставинами ти повинен допомогти свому товаришеві недивлячись нінащо. Потрібно бути добрим, щедрим та завжди допомагати один доному. Вирішувати всі проблеми разом, якщо вони стосуються двох людей.
Завжди керуюся одним хорошим висловом, звучить воно приблизно так. Якщо твій друг, підведе тебе один раз - бо баран твій друг, але якщо цей самий друг підведе тебе другий раз - то баран будиш ти. Тому що ставши раз на граблі, ти так і нічого не зрозумів. Можливо це надто жорстоко з моральної сторони, але навіщо такий друг, якщо ти в ньому не можеш бути впевнений на 100%. І якщо людина підвела однин раз. то де гарантія що таке не повториться.
<span>Для мене класний друг - людина яка зробить точно так само в будь якій ситуації, як би це зробив я. </span>
І тому коли тобі людина зробила щось погане, ти йому у відповідь добре, а вона тобі зноу - погане... тоді якось добром на зло відповідати більше буде не в змозі.
<span>Багато писати не буду, бо вам впадло буде читати (знаю по собі), постарався все що я думаю написати в декількох рядках, хоча більшість філософів про це написали купу книг ))).</span>