<span>Тиха вода, тиха вода,</span>
<span>Та й лем на Бескиді,</span>
<span>Давно, давно я не была</span>
<span>З милим на бесіді.</span>
<span>Рада би я</span>
<span>Ту водицю пити,</span>
<span>Рада би я</span>
<span>З милим говорити.</span>
<span>Казав милий, казав милий,</span>
<span>Що мене попросить,</span>
<span>Як на горі, як на горі</span>
<span>Пшениню покосить.</span>
<span>Він покосив,</span>
<span>Вже й осінь минає,</span>
<span>Він ся женить,</span>
<span>А мене лишає.</span>
<span>Бодай тебе, мій миленький,</span>
<span>В боці закололо,</span>
<span>Що так скоро твоє серце</span>
<span>Мене позабуло.</span>
<span>Не забув я,</span>
<span>Лем собі думаю,</span>
<span>Де я з тобов</span>
<span>Розмовляти маю.</span>
<span>Не рви, милий, не рви, милий,</span>
<span>Солодки малини,</span>
<span>Ой, не дури, ой, не дури</span>
<span>Нараз дві дівчини.</span>
<span>Дві дівчини</span>
<span>То велика зрада:</span>
<span>Одна плаче,</span>
<span>Друга тому рада</span>
Водиця за кінчення я основа водиц. Корінь вод,а суфікс иц
- Доброго дня!- Доброго дня! За якою книжкою ти до нас завітала? - лагідно запитала мене бібліотекар.- Я хочу прочитати повість Пауля Маара "Машина для здійснення бажань".- Дуже добре. Зверни увагу, що книги на стелажах розміщені у алфавітному порядку прізвищ авторів, а тому підійди до стелажів з буквою "М". - Дякую за допомогу.- Бачу, що ти знайшла те, що шукала.- Так.- Давай я запишу відомості про цю книгу у твій формуляр, - запропонувала мені бібліотекар.- Будь ласка, - відповіла я. І протягнула їй книгу.- Цих книг у нас всього 8, а охочих їх прочитати багато. Тому буду рада бачити тебе через два тижні. Маю надію, що цього часу тобі достатньо, щоб прочитати цю пригодницьку повість, - мовила бібліотекар, повертаючи книгу. - Звичайно, що так. До побачення!<span>- Бувай. Всього тобі найкращого!</span>
мати-й-мачуха На сонячних пагорбах з*являються жовті квіточки.Вони нагадують нам краплини сонця.Це-мати-й-мачуха. Ачому їх так називають? Великі зелені листочки цієї рослини незвичайні .Верхня частина листочка зелена і гладенька.Якщо прикладеш його до щоки ,то відчуєш холодок.Нижня частина листочка вкрита білими ворсинками.На дотик вона тепла.От і кажуть у народі ,що один бік зігріває ,як мати рідна, а другий холодом обдає, ніби мачуха.