Ответ:
Название картины : Портрет мальчика Челищева.
Художник : О. А. Кипренский.
На картине изображен мальчик . С виду ему лет 9 - 10 лет . У мальчика чёрные и большие глаза . У мальчика на картине чёрные волосы. Также у него ярко - красные пухлые губы. У него маленький аккуратный носик . Также у него пухлые и румяные щеки. У него красная кофта. Снизу рубашки он надел белоснежную рубашку.
Потому что во-первых содержание очень похоже на сказку, а во-вторых все манипуляции Грея можно назвать пышной постановкой.
<span>«Останній дюйм» -
оповідання талановитого англійського письменника Джеймса Олдріджа в стилі
справжнього трилера. Воно мало свого
часу беззаперечний успіх. </span>
Його головний герой Бен
– пілот. В Єгипті він багато працює і мало часу приділяє вихованню сина, якому
більше десяти років. Спільної мови батько і син не можуть знайти. Бену
терміново треба заробити. З сином на старенькому «Остіні» він перелітає на
віддалену бухту, щоб зайнятися підводною кіноз*йомкою акул. Бен порушує всі
можливі заходи безпеки і піддається атаці акул, в якій страшно постраждав. Батькові
і сину, щоб не загинути, потрібно перелетіти до людей на літаку, за штурвалом
якого буде 10-ти річний хлопчина, який ніколи раніше самостійно не керував
літаком. Ось це останній дюйм!
<span>Для
того, щоб на літаку м'яко й безпечно виконати посадку, існує одне єдине
правило. Воно полягає в тому, що літак за кілька миттєвостей до торкання
поверхні злітно-посадкової смуги має вирівнятися на певній висоті. Літак кілька
миттєвостей повинен летіти дуже низько горизонтально над смугою. Це і є висота
вирівнювання. Для цього літака висота вирівнювання дорівнювала шести дюймам.
Бен називає їх «останнім дюймом». Правильно пройти свій останній дюйм – це і є мистецтво льотчика. </span>
Так
само і в людському житті: в усьому існує свій останній дюйм, своя висота
вирівнювання. І треба вміти спокійно і впевнено її пройти. Хлопець молодець,
він зумів правильно пройти свій останній дюйм. Він якось примудрився посадити
літак і врятувати вмираючого батька, а ось Бен з його навіженим ризиком власним
життям і життям дитини явно порушив висоту вирівнювання.
<span>P.
S. До речі, існує продовження цього оповідання – «Акуляча клітка. Останній дюйм
2», де Бен доводить, що немає меж людської дурості і самовпевненості. Він знову
«наступає на ті ж граблі», втративши ліву руку, намагається зняти акул із
залізної клітки і знову ледве уникає загибелі. Порятунок приходить в останній
момент.</span>
Это??
1)Почему было решено увезти детей из родного дома в деревню Багрово? 2)Какие две любимые книги взял Серёжа, собираясь в Багрово? 3)О каких обычаях и нравах дворянской семьи начала 19 века ты узнал из книги? 4)Что особенно поразило Серёжу в селе Парашино? конный завод родники бедность и бесправие крестьян 5)Серёжа больше всего любил.. . рыбачить рисовать читать играть 6)Замечательных событий в жизни Серёжи было много. Какие из них тебе запомнились более всего?
После нападения Дубровского на карету новобрачных,супруги приехали в имение князя.Там был накрыт роскошный стол,но князь почувствовал себя плохо с слёг.Вызванный врач посоветовал больному лежать и прописал успокаивающие лекарства.Мария Кириловна преданно ухаживала за мужем,но князю становилось всё хуже и хуже.Глубокой осенью его не стало.Мария Кириловна осталась вдовой в свои 17 лет.
Её отец Троекуров был расстроен таким положением дел,но утешал дочь тем,что она осталась не просто вдовой,а богатой княгиней.Мария Кириловна целый год носила траур по мужу и никуда не выезжала,кроме как к отцу.
Дубровский после случившегося скрылся во Франции.Денег у него было достаточно,и он мог позволить себе безбедную жизнь.Однажды,встретившись с соотечественниками,он в разговоре узнал,что Маша осталась вдовой и теперь свободна.
Дубровский решил ехать в Россию под видом англичанина.Ведь он легко изъяснялся и по английски.
Стояла уже зима.Как-то поздним вечером в дверь дома княгини Марии Кириловны Верейской раздался стук.Потом ей доложили,что какой-то господин желает её видеть.Мария Кириловна вышла и увидела Дубровского.Она тут же упала без чувств.Когда она пришла в себя,то велела гостю подойти к ней.Владимир упал перед ней на колени и сказал:"Машенька!Я так долго ждал встречи с вами!"
На что Мария Кириловна ответила:"Бог с вами,Владимир Андреевич!Я уже не та Маша,которую вы знали когда-то!Похоронив мужа,я похоронила и себя в этой глуши.Но я привыкла и ничего не хочу менять в этой жизни.Поэтому прошу вас,уезжайте немедленно отсюда!Ведь вас могут найти,и тогда беды не миновать!"Дубровский стал умолять Машу ехать с ним,но она категорически отказалась.
Дубровский повернулся и вышел,не прощаясь.
Потом говорили,что вернулся во Францию,благополучно женился.А другие утверждали,что видели его в какой-то стране в отряде повстанцев,и что он якобы был убит в одном из сражений.Что из этих сведений правда,а что нет,никто так и не узнал.
Одна Мария Кириловна вспоминала его и молилась за его душу.
Правда,крестьяне тоже помнили своего барина и частенько рассказывали о нём своим детям и внукам,как предание о былых временах.