К схемам складні речення придумать:(срочно) 1.[ ],[ ],(що...). 2.[ ],(де),і [ ],(де). 3.[ ],[ ],але [ ],(якого). 4.[ ],(коли ),[
Vo1anD [1]
Торочила мати, казав батько, що все буде добре. Ти був там, де клен шумить,і пісня була там, де калина стоїть. Їли борщ діти, батьки їли хліб із салом, але ні до чого не торкнувся хлопець, якого вже не бентежили думки про харчування. Я відчував на собі краплі, коли дощ налетів на нас із дідусем, який під зонтом сховався, неначе гриб, і мені було шкода дівчину, яка промокла. Я подарував іграшку і листівку братові, якому вже давно нічого не дарували батьки, і він аж просяяв.
Сховати, зробити, розробити, скотити, збудувати, розбудувати, безцінний, безчесний
Це велике щастя, що ми живемо на такій географічній широті, де маємо аж чотири пори року – прекрасні та несхожі між собою. Усі вони дарують нам свою красу. Осінь вважається найпримхливішою, мабуть, через мінливість осінньої погоди. То світить нежарке сонечко, то накрапає сумний дощик, то стоять сірі похмурі дні, то дує сильний вітер… Проте є в осені величава дозріла краса.
У вересні та на початку жовтня природа пишна, яскрава: дерева змінюють зношене вже зелене вбрання на розкішні золоті шати, оздоблені яскраво-жовтими та червоними прикрасами. Спека минула. Стоять теплі ясні дні, погода м’яка, що так і хочеться блукати тихими вуличками та милуватися красою, що оточує тебе.
Аж очі розбігаються від багатства кольорів! Зацвітають осінні квіти – айстри, жоржини, та й досі пливе в повітрі аромат троянд. У пору бабиного літа все навколо вкрите вигадливими сіточками-павутинням. І коли пройде легкий дощик, його краплі плутаються в них та виблискують на сонці, не змочивши творіння павуків.
А потім осінь стає сумною. Поволі опадає листя з дерев, перетворюючись на м’який килим, що шурхотить під ногами. А якщо раптом вдарить хоч легенький мороз, більшість дерев роняють усе листя водночас. До наступної весни вирушають птахи у теплі краї. Стає холодніше, і тому не хочеться дощу, а дощить частіше й частіше. І вітер дужчає. Ще й сонце заходить усе раніше, на вулиці холодно та незатишно. І осінь, прощаючись з нами, непомітно переходить у зиму…
Розказати,безпека,прегарний,препогано
Темние вечор пташкы цвиринькають стрыбунци скачуть