Зимовий ранок.Поблискує білосніжний сніг.Виблискує сніг на деревах , мов дорогоцінне каміння.Вийшов старенький дідусь на подвір*я-дров наколоти.Під ногами шарудить сніг,який так і хоче набути форми чи снігової баби чи погратися з ними у сніжки.Зимовий ранок просто зачаровує,особлива червона калина на дореві під снігом
Бережи хліб на обід а слово на відповідь
Я(підмет) люблю їздити (два слова - присудок) на поле (обставина) , тоді як ниви(підмет) зеленіють(присудок) та хвилюють(присудок) зеленими (означення) хвилями(додаток). Вибач не знав як підкреслити )
Вітер – мінливий. Буває теплим і холодним, свіжим та порошним. То він сильний і безжальний, то лагідний та добрий. Він все змінює, переносить з місця на місце. Вітер ніколи не зупиняється. Він великий мандрівник. Завжди подорожує далекими далями. Він знає всі дороги,але навіть вони йому не потрібні. Він міг би розкрити всі загадки та секрети, передати найдивніші аромати. Але вітер до нас байдужий, тому назавжди збереже свої таємниці.
Безлiсий,розмах,розсада.
Безiсий простiр простягався навкруги.
Розмах крил орла дуже великий .
На вiкнi росте розсада