Копить карманные деньги которые тебе дают родители а потом класть их к себе на телефон
Держава сутнісно змінюється трьома шляхами: або тому, що державний лад оновлюється, реформується, або тому, що вона розкладається, або тому що воно докорінно перетвориться в ході соціальної революції, коли змінюються вже самі принципи даної держави.Політика як мистецтво можливого. У будь-якому суспільстві на певному етапі його розвитку неминуче виникають політичні відносини, складаються і функціонують політичні організації, партії, формуються політичні ідеї і теорії. Політика - це особлива сфера діяльності. Сенс слова “політика” краще за все виражає його етимологія: грец. politike - мистецтво управління державою. Політика, таким чином, представляє собою участь у справах держави, у визначенні напрямку його функціонування, у визначенні форм, завдань та змісту діяльності держави. Метою політики є збереження або створення найбільш прийнятних для певних соціальних шарів або класів, а також суспільства в цілому умов і способів здійснення влади. Політична влада - це тонке мистецтво державного управління. Вона являє собою сукупність елементів, що є офіційно визнаними виконавцями політичної влади. Сюди входять державний апарат, політичні партії та рухи, профспілки, різні громадські організації (церква в нашому суспільстві відокремлена від держави і тому не входить в політичну організацію). Все це суть не що інше, як головні складові елементи розгалуженого і міцно спаяного системного цілого, механізм, за допомогою якого здійснюється політична влада в суспільстві.Оскільки політика - це мистецтво управління, остільки, щоб бути мистецтвом у вищому сенсі цього слова, вона повинна спиратися на досягнення науки відповідати найвищим критеріям моральності, оскільки саме політична діяльність є найбільш відповідальною з усіх видів соціальної діяльності.У структурі політичної діяльності в узагальненому вигляді проглядаються три основних моменти. По-перше, вміння ставити найближчі (тактичні) та перспективні (стратегічні) реальні цілі та вирішувати завдання, з огляду на співвідношення соціальних сил, всі можливості суспільства на конкретному етапі його розвитку. По-друге, вироблення ефективних методів, засобів, форм організації соціальних сил для досягнення поставлених цілей.Нарешті, по-третє, відповідний підбір і розстановка кадрів, здатних вирішувати поставлені перед ними завдання.<span>Завдання будь-якої державної влади полягає в тому, щоб на шляхах самостійного переконання і стратегічної цілеспрямованості забезпечити виховання в народі законослухняності. Влада, підкоряючись принципам правопорядку, повинна вміти вбачати стратегічні політичні і соціально-економічні цілі та компетентно творити право і порядок, связуя себе з правосвідомістю народу, з піднесенням мотивації діловитості і духовності свого народу. “Вища мистецтво управління полягає в тому, щоб твердо знати, які повинні бути межі влади, яку слід застосовувати при різних обставин”.</span>
<span>татар теле 6 класс 59 нче кунегу
</span>
Десять заповедей Ветхого Завета.
1. Я - Господь Бог твой, да не будет у тебя других богов, кроме Меня.
2. Не делай себе кумира и никакого изображения того, что на небе вверху, что на земле внизу и что в водах ниже земли; не поклоняйся и не служи им.
3. Не произноси имени Господа Бога твоего напрасно.
4. Помни день покоя, чтобы проводить его свято; шесть дней трудись и совершай в них все твои дела, а день седьмой - день покоя - да будет посвящен Господу Богу твоему.
5. Почитай отца твоего и матерь твою, чтобы тебе было хорошо и чтобы ты долго жил на земле.
6. Не убей.
7. Не прелюбодействуй.
8. Не кради.
9. Не произноси ложного свидетельства на ближнего твоего.
10. Не пожелай жену ближнего твоего и не пожелай дома ближнего твоего, ни поля его, ни раба его, ни рабыни его... ни всего того, что принадлежит ближнему твоему.
После монгольского завоевания главным стало не Киевское, а Владимирское великое княжение. Во Владимир в 1299 году переехал и глава православной церкви (при этом называться он продолжал митрополитом Киевским). То есть центр русских земель сместился на Северо-Восток.
Кроме того, разные княжества попали под влияние разных политических центров. Во второй половине XIV века значительная часть южнорусских земель вместе с Киевом оказалась в составе Великого княжества Литовского. Таким образом, они не стали частью государства во главе с Москвой.