У мене немає книги.
Немає Біблії у нашого церковного служителя.
Немає співучого слова у бідного раба.
Іван немає сонця в серці.
Олеся немає близького душі слова.
Окремо:
Він не має шапки.
Вона не має олова.
Хто не має у серці пекучого слова - жебрак.
Не має краси, зате має душу.
Більший розум не має влади над меншим.
Напиши о том что ти будеш с ним делать и поймёш для чего он тебе нужен
Мабуть, кожен хоч раз в житті задумувався над запитанням "Як досягти успіху?".
Я, звичайно, не геній і, можливо, не дам точного рецепту, але спробую порадити, спираючись на авторитетні думки, як це зробити.
Отже, почнемо:
американський психолог Дж. Макклелланд встановив наявність зв'язку між потребами успіху і економічним зростанням суспільства. Ця потреба спонукає людину шукати нові способи застосування своєї енергії, здібностей та сил, якщо оточуючі заохочують успішність такого пошуку. Макклелланд висунув гіпотезу: за зростанням потреби в успіху в суспільстві можна передбачити тенденцію економічного зльоту. Виходячи з цієї гіпотези, успіх окремої людини залежить від рівня успішності самого суспільства.
Успіх — факт досягнення поставленої мети при мінімальних витратах матеріальних, соціальних і психологічних ресурсів. Макклелланд досліджував "спрагу успіху" як психологічну рису і дійшов висновку, що для досягнення рузультату необхідно:
1. Поставити конкретну мету і спробувати досягти її своїми власними зусиллями
2. Не боятись ризикувати, але робити ставки лише на власні знання і вміння
3. І головне за кожним своїм рішення треба бачити результат
Отже "успішність", швидше універсальний показник для всіх. Критерії успішності (особистої, професійної) для різних людей можуть бути різними. Із зростанням рівня знань людей результат діяльності все більше залежить від особистих рис людини, тому головне, не стояти на місці і не чекати результату нізвідки, а робити реальні дії для досягнення своєї мети. І тоді ви обовязково досягнете успіху.
<span>Тож дійте!</span>
Йому влітку-жарко, а взимку-холодно. Хай і смішно, аби затишно. Зробиш спішно-вийде смішно. Буде тому голодно, хто в жнива холодку шукає. Ластівки низько літають — дощ обіцяють.
Текст клечальна оселяВ далеку давнину Зелені свята, Клечальна субота, Русальний тиждень та
інші народні свята літнього циклу (наприклад, Семик чи похорон Ярили)
були окремими святами, що мали власну семантику і ритуали.<span>Проте
протягом багатьох століть вони були частково втрачені, дещо змінені,
переплелися між собою, а деякі – навіть почали заміняти одне одне.</span><span>Але вкорінені у народну пам’ять, ці давні дохристиянські свята поєдналися в Зелених святах і Русаліях.
Як зазначає Степан Килимник в книзі «Український рік у народних звичаях
в історичному освітленні», під назвою ЗЕЛЕНІ СВЯТА слід розуміти, що в
дохристиянські часи це була ціла низка ЛІТНІХ СВЯТ.</span><span>Зелені свята тривали цілий тиждень і завершувалися Зеленою неділею,
що потім в християнстві отримала назву Трійця. Напередодні Зеленої
неділі йшла Клечальна субота, що була присвячена померлим предкам.</span><span>В Клечальній суботі відбився архаїчний культ предків, який був у
наших пращурів і прямо чи опосередковано дійшов до наших днів через
народну традицію. А сезонна обмеженість перебування Русалок на Землі не
суперечить їх належності до культу Предків.</span><span>Ці давні свята пройшли через тисячоліття і дійшли до останніх
століть лише фрагментарно, окремими елементами, що залишились з основних
обрядів і ритуалів.</span><span>Перед Зеленою неділею, в Клечальну суботу ввечері, коли і хату
всередині, і сіни, і подвір’я вже прикрашено зеленим гіллям і зіллям,
господар з зеленою гілкою, найчастіше з дубовою, стає серед двору і
промовляє:</span>