-Привіт.-Привіт.-Прийдеш на моє день народження.-Так.А якого дня, де буде,в скільки годин? -10 листопада, в мене дома, в 6 годин. -Добре. -Бувай я буду рада тебе бачити.-Бувай.
Святивечір – то подія для всіх. Вогникижовтіють у вікнах, димийдуть у небо, а селом ходять ватаги колядників.
Задовго до походу роблять звізду на довгому держалні, клеять її з кольорового паперу, щоб свічку можна було поставити всередині. Для посівання у кишенях є усяка пашниця. Засівають залежно від симпатій кому житом, кому вівсом, кому гречкою, а котромусь жмикрутові дістанеться, буває, ще й жменя гороху.
А от Романа таких жорстоких жартів ніколи собі не дозволяють. В хату його ступають схвильовано, як у маленький заповідник краси. З усіх хат ця найгарніша, у ній все аж цвіте!
Речі тут звичайні, але як вони виказують натуру господарів, їхне прагнення оздобити своє просте трудове життя! Скриня мальована, вся в яблуках з листям. Ці мальовки на скрині так і перегукуються з півнями на комині і з вишитим квітчастим рушником над Шевченком у шапці. На миснику вишикувались розмальовані глечики, вони взялись у
боки, мов парубки. Навіть старий ослін застелено тканим обрусом.
А з покутя на колядників позирає з-під рушника на дошці мальована Пречиста Матір з Немовлям, дивиться уважно й доброзичливо, ніби оцінює їхні старання та чемність. Той іконний погляд вони почувають й тоді, коли після найкращих зичень господарям топчуться біля порога і ждуть подарунків...
І ось колядники висипають з Романові хати. Душі їхні повняться чимось гарним, повняться, як ота паперова звізда світлом.
Ми нерідко чуємо, що має бути "національна свідомість". Але що ж саме мається на увазі?
По-перше, йдеться про патріотизм. Національна свідомість не може існувати без нього. Справжній громадянин мусить пишатися своєю Батьківщиною. Але самої гордості мало. Варто вміти боротися за її честь та гідність, бути відповідальним за неї.
Ми всі народжуємося людьми, але особистістю і громадянином потрібно себе зробити. Потрібно виховувати себе з самого дитинства, а не очікувати, що все це потім прийде саме. Не можна очікувати, що за нас громадянами будуть хтось інші.
Важливим компонентом національної свідомості є небайдужість до того, що відбувається в державі. Справжній патріот повинен мати активну громадянську позицію і не нехтувати своїми громадянськими обов'язками.
У скрутні часи пробудження національної свідомості буде найбільш доцільним. Нажаль, не завжди мирне небо над головою, тому за нього доводиться боротися.
У малих дітей варто з самого початку плекати любов і повагу до рідної країни. Батьки завжди є прикладом для малечі, тому вони самі мають бути в очах дітлахів справжніми громадянами.
Людина, що є національно свідомою не стане смітити на природі, ворувати, нечемно поводитися з іншими людьми. Така людина вже дійсно є розумною достойною та обізнаною. Вона є справжнім взірцем.
Варто рівнятися саме на таку людину. Якщо всі люди нашої держави будуть мати національну свідомість - рівень життя буде набагато вищим. Тому що, хоч ми не завжди це визнаємо, дуже багато чого залежить саме від нас.