Пять килограмив картопли два илограмы морквы тры килограмы капусты одын килограм буряка чотыры килграмы масла
Ра́достьрадость — слово из 2 слогов: ра-дость. Ударение падает на 1-й слог.Транскрипция слова: [радаст’]
р — [р] — согласный, непарный звонкий, сонорный, парный твёрдыйа — [а] — гласный, ударныйд — [д] — согласный, парный звонкий, парный твёрдыйо — [а] — гласный, безударныйс — [с] — согласный, парный глухой, парный твёрдыйт — [т’] — согласный, парный глухой, парный мягкийь — не обозначает звука
В слове 7 букв и 6 звуков.
Безрадісний,безкрайній,безшумний,безжалістний,безпощадний,безцінний,безлюдний,безводний
Дієприкме́тник (рос. причастие, англ. participle) — форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання який? яка? яке? які?Дієприкметники можуть виражати ознаку предмета за дією, яку виконує предмет (активні дієприкметники) або яка на нього спрямована (пасивні дієприкметники). Наприклад: активу́ючий, зелені́ючий, за́мкнений, напи́саний, наро́джений, пожо́вклий, посиві́лий.
Дієприкметник поєднує в собі деякі граматичні ознаки як дієслова, так і прикметника, що відбито й в назві: дієприкметник буквально означає прикметник, що діє, перебуває в дії. Із дієслівних рис йому властиві такі: категорія часу (теперішній — діючий, сивіючий; минулий — замерзлий, посивілий), категорія виду й стану (доконаний — прочитаний; недоконаний — народжуваний). Вид дієприкметника залежить від того дієслова, від якого його утворено. Порівняйте: запланувати — запланований (доконаний вид), планувати — планований (недоконаний вид). Як прикметник, дієприкметник виражає ознаку предмета та змінюється за родами, числами та відмінками. Наприклад, дієприкметник написаний в однині матиме таку ж саму парадигму, що й прикметник твердої групи зелений.
Знання відкривають людині вікно у світ, дають можливість займатися улюбленою справою, допомагають добитися бажаного. Прагнення до знання – одна з основних рис людини. Ще в давнину людина прагнула пізнавати навколишню природу. Спочатку це була практична необхідність – потрібно було добувати собі їжу, захищатися від диких тварин. І люди почали вивчати світ, в якому вони жили. Перші знання мали дуже велике значення для людства. Так, без календаря було неможливе землеробство, а винахід вогню змінив багато чого в житті первісних людей: вони навчилися готувати їжу, виплавляти метали, охороняти своє житло.
В цей же час було закладено початок більшості сучасних наук. У першу чергу розвивалися природничі науки, які мали практичне значення для життя людини – географія, фізика, біологія. Крім того, людям завжди було цікаво