Я дуже люблю нашу народну українську мову, гнучку, цвітисту й таку м'яку. Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів... Надзвичайна мова наша також є таємницею. У ній усі тони й відтінки, усі переходи звуків від твердих до найніжніших... Дивуєшся дорогоцінності мови нашої: у ній що не звук, то подарунок, усе крупне, зернисте, як самі перли. У нашій мові стільки ніжних, сердечних, пестливих слів: ясочко, зіронько, серденько, квітонько.
Тонкая ,разрисованая, как живая, женственная
Дитина блукає по садочку. Годинник добре йде. З-за обрію зійшло яскраве сонце. Місяць забіг за хмару. Пливе по дніпру теплошід. Час протікає дуже швидко
<span>Згода-незгода, порядок-безлад, радість-сум,війна-мир,зима-літо, батьківщина-чужина, правда-неправда, будує-руйнує.
</span>
<span> Пропоную дібрати такі синоніми до поданих слів:
Радісний - осяйний, веселий, щасливий;
ввічливий - культурний, коретний, делікатний, уважний, привітний;
думати - міркувати, гадати;
завірюха - хурделиця, заметіль;
повільно - поволі, нешвидко. </span>