Навряд чи б з цього вийшло що-небудь хороше. Всі ми знаємо, що кожному своє місце. І якщо б звірі та птахи могли розмовляти, що б ми від них почули? Навряд чи щось хороше ... Вони б розповіли, що ми з ними робимо, що робимо взагалі з природою ... Із землею. А ми будемо слухати про те, що в принципі знаємо і так, але слухати не хочемо. А насправді послухати варто було б про що. Про те, як ми розбазарюємо своє багатство, кидаючи сили, а головне, своє безсилля на побиття природи, тварин, птахів. Ми не думаємо, а хто подумає? Тварини розповіли б нам, як не солодко їм жити в цьому світі, як ми вбиваємо те, на чому самі виросли ... А між тим, тварин могли б розповісти і багато хорошого про наше життя, але все одно нам це чути не треба й не треба.
<span> 1) ( ), [ ], проте [ ], ( ).</span>
<span> коли прийшла весна, люди повеселішали, проте сонечко не поспішало пригрівати землю, яка ще була під килимом снігу.</span>
<span>2) [ ], а [ , ( ), ]. </span>
<span>я люблю малювати, а мої друзі, що їх порад я завжди слухаю, не визнають мої картини.</span>
Якщо можна опустити частину, що всередині:
"Вона купила їсти, і, коли я прийшов зі школи, покликала на обід."
(Можна сказати "Вона купила їсти, і покликала на обід" - зміст не сильно зміниться, тоді як в реченні "Вона купила їсти, і коли я прийшов зі школи, то покликала на обід.", при опущенні виходить безглузде щось "Вона купила їсти, і то покликала на обід.")
Про всяк випадок, ні в якому разі не ставиться кома між протиставним та якимось іншим сполучником:
"Вона купила їсти, а коли я прийшов зі школи, покликала на обід."
Шосе - дорога, щлях, путь. Дорога-траса,магістраль,автострада,стежина. аудієнція – прийняття, прийом, зустріч;
стимул – спонука,поштовх.Дистанція- відстань, віддаль, даль.
Круглые,когда после запятой идёт второстепенная часть (которая...)
квадратные,когда обычное продолжение :например: мама купила ваз