Морфологические адаптации - это приспособления к условиям обитания, связанные с изменением внешнего и внутреннего строения организма. Морфологические адаптации характерны для видов, которые используют особенности окружающей их среды для создания собственного облика и строения. Морфологические адаптации возможны в плане окраски вида (например, камбала, березовая пяденица), формы тела (различные виды гусениц), структуры строения тела и органов (колючки у кактуса, панцирь у черепах)
Очевидно, потому что клевер красный впитует в себя из земли витамины одного типа и они начали кончатся. а на втором участке разные клеверы и они впитуют в себя из земли разные витамины, которые не кончались
1. Обеспечивает рост и размножение организмов.
<span>2. Митоз, мейоз, перетяжкой. </span>
<span>3. Митоз- непрямое деление клетки. </span>
<span>4. Интерфаза: синтез белков, всех видов РНК, редупликация ДНК, запас АТФ, удвоение центриолей. </span>
5. В ядре
<span>6. Мейоз- способ деления диплоидных клеток, в результате которого образуются гаплоидные клетки. </span>
<span>7. Хромосомы, формирующиеся в интерфазе. </span>
<span>8. Митоз: обеспечивает рост организма, одинаковое распределение хромосом, обеспечивает размножение одноклеточных, обеспечивает восстановление клеток. </span>
<span>9. Формирование половых клеток ( мейоз), восстановление участка кожи (митоз)</span>
1) Ні, не варто. Ми б, мабуть, досі в печерах сиділи, якби відмовлялися від досліджень. Інша справа, що методи досліджень можуть бути неетичними (наприклад, інвазивні експерименти над людиноподібними мавпами). Але для запобігання цьому на Заході в кожому інституті чи університеті працюють комісії з етики. Що ж стосується можливої шкоди, яку можуть нести сучасні ГМО, то відповідь світової наукової спільноти однозначна: вживання в їжу продуктів з ГМО не більш шкідливе, аніж вживання продуктів без них. Із такими заявами виступили: World Health Organization, American Medical Association, US National Academy of Sciences, the British Royal Society та багато інших найвпливовіших наукових організацй світу.
ГМО приділяється величезна увага з двох причин: колосальні позитивні зміни у світі, які вони можуть нести, та надзвичайний опір з боку деяких недостатньо освічених, але дуже гучних людей та організацій, зокрема релігійних. Таким чином, дослідження та сертифікація будь-якого нового сорту, отриманого за допомогою генних технологій, проходить найприскіпливішу перевірку на будь-яку шкоду, що може потенційно містити. Остаточну відповідь дав мета-аналіз (зведений аналіз) 1783 досліджень ГМО, проведених в десятках найкращих інститутах та університетах світу. Відповідь незмінна: "вживання в їжу продуктів з ГМО не більш шкідливе, аніж вживання продуктів без них".
2) Грандіозне. Чим багатша база генів, наприклад, тим точніше ми можемо налагодити молекулярні годинники (вимірювання швидкості еволюції за відомої швидкості накопичення нейтральних мутацій та екстраполяція цих даних). Це також дозволяє зберегти біорозмаїття у сучасному вигляді, незважаючи на те, що види вимирають мало не щодня. Плюс, це є певною гарантією на випадок глобальних катастроф.
3) Генетично модифіковані організми отримують методом трансформації за допомогою одного зі способів: агробактеріальний перенос, балістична трансформація, електропорація або вірусна трансформація. Переважна кількість комерціалізованих трансгенних рослин отримані за допомогою агробактеріального переносу або балістичною трансформацією.
4) Рослини для їжї. Нас, все-таки, вже більше семи мільярдів і чекати, доки селекцією ми виведемо достатньо досконалі види (щоб і шкідників не боялися, і морозу, і щоб отрутою їх поливати не треба було), просто нелюдяно, адже навіть сьогодні, після двадцяти років розвитку ГМО люди гинуть з голоду. Також, наприклад, щороку в Африці та Азії щороку гине від одного до двох мільйонів дітей через гіповітаміноз. Врятувати їх можна було б, запровадивши вирощування модифікованого рису, який містить у 23 рази більше бета-каротину, ніж простий, але досі цього не зроблено через ірраціональні страхи перед ГМО (цікаво було б послухати, що може бути гірше за смерть мільйонів дітей, на думку таких боягузів).
Натомість, вже більше 20-ти років використовується інсулін, який виробляють за допомогою генетично-модифікованих бактерій. Це дозволило зберегти життя мільйонам людей, хворих на діабет другого типу.
Фух. Чет я разошелся ;) Если не затруднит, напиши, какой будет результат этой работы, а то тема ГМО для меня не чужая, интересно, как в наших школах дела обстоят.
P.S. Если начнут задвигать про вред ГМО — шли всех в пень, а лучше поинтересуйся, какой механизм этого вреда. А то за 30 лет никто пока так и не смог его назвать.