-тато,допоможи мені навчитися працювати з інструментами.
-але це дуже складно.
-я вже досить дорослий для такої роботи.
-добре,ми будемо лагодити сантехніку.
-дякую,що погодився мене навчити.
(якщо хтось)<span> люб'язний, чемний, </span>(- слова)<span> утішний; </span>(усміх)<span> привабливий, симпатичний, милий; </span>(спогад)<span> солодкий</span>
Відповідь: Холодний вітер безперестанку стукав у шибки. Похмурий вітер підіймав опале листя. Яскрава райдуга засяяла перед нами. Її посмішка - барвиста райдуга.
Пояснення:
Кожний народ має свою культуру, традиції, які передаються з покоління в покоління, а також головне, що має народ - мова!
Мова - це найбагатша народна традиція! Потрібно завжди вивчати її, удосконалювати її. Адже якщо б не було мови - ми б не розуміли один одного, незнали що робити, і як поводитися.
Культура є теж дуже важливою. В кожної країни своя культура, культури сімейні, тобто ті, які існують лише в родинному колі.
Традиції ми повинні берегти та незабувати. Потрібно їх дотримуватися, а також необхіно бути справжнім громадянином своєї Батьківщини!
Ще з пелюшок<span> пам’ятаю свою бабуню Ганну. Вона завжди вставала з ліжка </span>після третіх півнів<span> та одразу ставала до праці – готувала, шила, прибирала, у городі наводила лад. Бабуня казала, що її молодість припала на важкі часи. Усе необхідне для життя було потрібно заробляти наполегливою працею, з самого дитинства, ніщо не підносилося </span>на срібному блюдечку<span>. Але з часом це </span>стало їй у великій пригоді<span>, адже вона звикла до праці, казала, що вона приносить радість. Моя бабуня отримала професію, </span>набила руку<span> в своїй справі, тому її завжди шанували. Навіть на пенсії вона ніколи </span>не била байдики<span>. Хоч </span>багато води сплило<span> з часів її молодості, любов до праці допомагала їй не втрачати </span>жаги до життя<span> до глибокої старості.</span>