Слова, що пишуться разом із часткою не:
<span> Неволити, нездужати,непокоїтись,непритомніти, недочувати, недобачати. </span>
<span> Буква ґ пишеться в словах: </span>
<span>аґрус, аґу, варґа, ґава, ґазда, ґалаґан, ґандж, ґанок, ґатунок, ґвалт, ґеґотати, ґедзь, ґелґотати, ґелґати, ґерґелі, ґердан, ґерлиґа, ґніт, ґоґель- моґель, ґречний, ґрунт, ґудзик, дзиґа </span><span> </span>
<span>Апостроф НЕ ПИШЕМО: </span>
<span>дзвякнути, духмяний, тьмяний, мавпячий, морквяний, святкувати, медвяний, рутвяний, різдвяний, різьбяр, тьмяний. </span>
<span>Подвоєння: </span>
благословенний, блаженний, вогненний, священний, мерзенний, окаянний, притаманний, натхнення, смиренний, достеменний, старанний
Але: священик
<span>Казна, хтозна, будь, не будь - дефіс ставить не забудь </span>
На моєму письмовому столі лежать ручка,олівець,пенал та лінійка.ручка невелика,світло-зеленого кольору зі скляним ковпачком.такого ж кольору і дерев'яний олівець.з одного боку у нього є гумка. мені подобаються саме такі олівці,тому що вони практичні.мій пенал компактний та зручний. він зроблений зі шкіри коричневого кольору.крім ручки і олівця у моєму пеналі є невелика лінійка з пласмаси золотавого кольору та чорними цифрами.<span>на моєму письмовому столі лежать ручка,олівець,пенал та лінійка.ручка невелика,світло-зеленого кольору зі скляним ковпачком.такого ж кольору і дерев'яний олівець.з одного боку у нього є гумка. мені подобаються саме такі олівці,тому що вони практичні.мій пенал компактний та зручний. він зроблений зі шкіри коричневого кольору.крім ручки і олівця у моєму пеналі є невелика лінійка з пласмаси золотавого кольору та чорними цифрами.</span>
Дорога Оля
від усієї душі вітаю і тебе, і всіх твоїх близьких з наступаючим святом - Новим роком! Як ти думаєш провести канікули? Напиши мені. І ще: якими справами твій клас може пишатися?
До скорого побачення!
Твоя подруга Настя
Різдво – родинне свято, зустрічали його урочисто, схвильовано. До свята готувалися заздалегідь: білили хату, прибирали її святковими рушниками, килимами. На вечірній зорі найстаріший член сім’ї ( дід або батько) вносив в хату сніп жита чи ячменю. Називався сніп «дідухом» або «колядою». Він і виконував функцію ялинки. Найстаріша жінка в сім’ї (баба або мати) ставила біля «дідуха» горщик з кутею, узвар і свячену воду. Біля свяченої води запалювали свічку. До 12 години ночі сини і батько обходили обійстя із святим хлібом, благословляючи все живе, заклинаючи його від напасті. На воротях і на дверях сараю ставилися обереги і вішалися пучечки трави з полину, кропиви, чебрецю, щоб відігнати нечисту силу. Сигналом до вечері була поява першої зірки на небі, яка сповіщала про народження Божого дитяти. На столі ставилося 12 страв, щоб кожен місяць був щедрим. Батько ховався за стіл, питаючи, чи його не видно, і отримував ствердну відповідь. Потів він відповідав: «Як ви мене не бачите зараз, то щоб цілий рік з-за хліба не бачили» і бажав врожаїв та достатку. Господиня імітувала квочку чи якусь іншу бажану в господі птицю.
Першою їли кутю з медом, потім оселедці, рибу, голубці з пшоном. Обов’язковими стравами були пиріг і вареники.
У Святий вечір колядували тільки діти. Старші колядники обходили хати з наступного дня. Парубочі ватаги колядників ходили з «звіздою», дівочі – з ліхтарем. Серед колядників були «дід», і «баба», і «коза», і «циган». Господарі щедро обдаровували колядників, кладучи дарунки їм в торбину.
І сьогодні святкують Різдво. І в наш час обов’язковою стравою є кутя. Однак звичай заносити в хату сніп жита чи ячменю не зберігся. Цю функцію у нас виконує ялинка. У багатьох селах зберігся звичай ставити на стіл 12 страв. Сьогодні колядують у Святий вечір і наступного дня.