<span><span><span>Недарма говорять, що природа – наша мати.
Вона дає людині все необхідне для життя, хоч ми не завжди можемо
оцінити її дарунки. Що може бути кращим за тепле сонце, величні гори,
грайливе море, квітучі дерева навесні? Світ природи багатий і
різноманітний. Чого варті сотні тисяч видів тварин, більшість з яких ми
ніколи не бачили у житті! А найголовніше те, що людина не просто
користується тим, що природа дає їй, а cама становить її невід’ємну
частину.Зараз ми всі звикли жити у світі, який начебто
будуємо для себе самі. Ми живемо у великих будинках, оснащених
високотехнологічними побутовими пристроями, маємо змогу пересуватися на
великі відстані завдяки автомобілям, потягам, літакам. Також ми можемо
слідкувати за тим, що відбувається за тисячі кілометрів, через Інтернет
або телебачення. Але на мою думку, все це вторинне, адже в будь-якому
випадку ми використовуємо знання законів природи та її енергію для
створення всіх цих технологій. І на крайній випадок, людина може прожити
без усього цього, як жили наші предки й досі живуть деякі первісні
племена.Дуже засмучує те, що люди захопившись розвитком
нових технологій, часто шкодять природі. Наша діяльність викликає
забруднення довколишнього середовища, кліматичні зміни, вимирання видів
тварин і рослин. Колись це було не дуже помітно, а зараз у великих
містах просто нема чим дихати. Необхідно пам’ятати, що шкодячи природі,
ми робимо гірше самим собі. Мені дуже подобається, що в багатьох країнах
люди звернули увагу на альтернативні джерела енергії та екологічні види
транспорту. У цій справі неможна бути байдужим – ми маємо зберегти
багатства і красу природи, тільки за цієї умови можливе й наше існування
на Землі.</span>
Я також намагаюсь допомагати природі.Можливо зовсім трошки, але
допомагаю.Розчищаю сніг, кормлю птахі, поливаю дерева все це і є
допомога хай невелика, але допомога.</span></span>
Музика дощу
Було хмарно. Йшов дощ. Краплі билися об скло вікон. Я читав книжку і був у захваті. Дощ сильно надихав мене читати далі та далі! від робив атмосферу, як для мене вона була музична! Це були веселі та інколи печальні пісні які подобались усім жителям мого маленького села. Музика дощу. сама природня музика, яка надихає купою творчості!
Низиною-ою канцовка -низин корень, розстрелений-ий канцовка- роз префикс стел -корень ен- суфикс
Мама-лікар за покликанням.Її поважають колеги та хворі, яких вона лікує.Вона дуже пишається своєю професією, а я пишаюся нею.Коли я хворію, мама завжди мене вилікує і дасть гарну пораду.
Також моя мама дуже розумна і добре розуміє свою справу.Їй подобається лікувати людей, щоб бачити посмішки на обличчях і отримувати подяку.
Вона найкраща у світі.Я її дуже люблю і також хочу стати як вона-лікарем.
Осінь,нарешті, ти прийшла до нас, така гарна, красива, золота. Своїм гарним вбранням ти зачарувала всіх. Осінь, ти мов художниця розмалювала різними фарбами ліси, така таємнича та загадкова. Я дуже милуюсь коли ти розмальовуєш осінні листочки в жовто-багряний колір. Може бути, що ти пролетиш так швидкоплинно як і літо, але ж ти повернешся, првда ж?