Р уш н и ки п одекуди були вишиті й там / де не поскупилис' на йаскравішу нитку/ раптом св'іжим спалахом весни били в очі кв'іти/ йакі в ц'у пору шче не розкв'ітли / або такі кв'іти / йакі й не могли розкв'ітнути ніколи / бо вимал' увані були чийейус' уйавойу та майстерними руками
Кам'яну сорочку має - черепаха!
Н.В. Дев'ятсот дев'яносто дев'ять
Р.В. Дев'ятиста дев'яносто дев'яти
Д. В. Дев'ятиста дев'яносто дев'ятьом
Зн. В. Дев'ятсот дев'яносто дев'ять
Ор. В. Дев'ятиста дев'яносто дев'ятьма
М.В. У(на) Дев'ятиста дев'яносто дев'ятьох
Він з'явився так несподівано, що природа спочатку і не зрозуміла, що трапилось. Але як тільки природа зрозуміла, що на п'яти сонцю наступає дощ, вона неймовірно зраділа і почала кликати його до себе. "Дощику, дощику, скоріш пролий свої прохолодні краплі" - вигукувала вона. І дощ не став зволікати. Він порадував землю рясним дощем. Та таким, про який і ромашки, і груші, і яблуні пам'ятали щк протягом трьох днів.