Кожного року українці святкують два свята Миколая. Перше — 22 травня, а друге 19 грудня. Свято Миколая, особливо «зимнього», святкують урочисто, запрошують гостей. Святого Миколая люди люблять, бо він захисник усіх бідних і знедолених. Народ про святого Миколая склав багато легенд і переказів. У них розповідається, як він боронить людей від стихійного лиха, а особливо, на воді. Всі рибалки мали в своїх куренях образ святого Миколая і брали його з собою, виходячи в море на промисел.
<span>Бо Святий Миколай — другий після Бога заступник людей від усіх проблем нещасть. Відомо, що все життя він ніс людям Добро і Милосердя. Найбільше люблять і шанують його діти.</span>
Навесні до нас прилітають дзвінкі птиці - шпаки .
Мені подобатися гуляти навесні по зеленому парку нашого міста.
На мою думку, повинен.
Адже українознавство — це не тільки вареники, борщ та гопак на самодіяльній сцені. Це знання про наш народ, це пізнання історії, культури наших предків. Це єдність з попереднім поколінням українців, їх духовним світом. Українознавство — це знання історії України, її фольклору, літератури, мистецтва тощо.
Зневажаючи свій народ і його знання, нехтуючи його традиціями, не можливо почувати себе українцем. Створити справді горду й незалежну державу, заслужити її повагу в світі зможуть лише ті її громадяни, кожен з яких відчуватиме в собі справжню українську душу.
Зерно - зернина,зернята,зернинка,зернові.
Розтануло м’яке снігове покривало. Пробудилась природа від зимового сну, відкрила свої очі першими весняними первоцвітами . І вже земля рясно зазеленіла різнотрав’ям. П’янким духмяним ароматом п’янить від квітів, а їхнє різнобарв’я зачаровує нас. Медвяно пахнуть медоноси. До привітного сонця потягнулися біля тинів в’юнкі рослини. Надвечір’я тепле, бо ясне сонечко довго не хоче ховатись за горизонт від такої краси. І наші серця наповнюються любов’ю.
Бережіть довкілля, бо знищена природа, як зів’ялі квіти, приносить смуток та біль.