Безусловный это рефлексы которые есть у всех людей (за исключением патологий) без них человек не мог бы существовать.(например: еда, сон) А условные это рефлексы приобретённые в течение жизни (например: заправлять утром кровать)
Ответ и Объяснение: овочівництві в основному культивують три види квасолі: звичайна (Phaseolus vulgaris L.), лімська (Phaseolus lunatus L.) і багатоквіткова (Phaseolus multiflorus Willd.). Серед них найбільше поширення в Україні має квасоля звичайна.
Квасоля - однорічна, трав’яниста, самозапильна та жаростійка культура. За висотою рослин розрізняють дві форми квасолі - кущову та витку. Вони у свою чергу поділяються на зернову, спаржеву (цукрову) та напівспаржеву (напівцукрову). їх плоди у їжу використовують у технічній стиглості. Виткі форми квасолі в Україні вирощують тільки в індивідуальному секторі як колову або шпалерну культуру. Цінність квасолі полягає в тому, що вона багата на білок, до складу якого входять усі незамінні амінокислоти. Плоди її широко використовують у кулінарії, консервній промисловості та народній медицині.
Коренева систем: змішана. Головний корінь квасолі проникає в ґрунт на глибину до 100 см. У фазі першої пари листків коренева система проникає в ґрунт на глибину 40-60 см, залежно від типу ґрунту та його вологості. Основна маса кореневої системи розміщується в орному шарі та розповсюджується в діаметрі до 60 см. На корінцях розвиваються бульбочкові бактерії, здатні фіксувати азот із повітря.
<h3>Листки. Після сівби протягом 2-3 діб насіння квасолі інтенсивно вбирає вологу (понад 120-150% від своєї маси) і швидко бубнявіє. При цьому шкірка насіння розривається, корінь проростає і заглиблюється в ґрунт. У цей період підсім’ядольне коліно у вигляді петлі виходить на поверхню ґрунту і виносить дві великі м’ясисті сім’ядолі. За сприятливих умов сходи квасолі з’являються через 8-11 діб після сівби. За період від сходів до утворення першої пари листків сім’ядолі відіграють основну роль у забезпеченні рослин поживними речовинами. Згодом сім’ядолі тоншають, зморщуються і відмирають. Якщо видалити сім’ядолі зразу за виходом їх з ґрунту, рослина гине.
</h3>
Перші справжні листки у рослин з’являються через 7-10 діб. Вони мають серцеподібну форму. Після них з верхівкової бруньки утворюються справжні непарно-перисті трійчасті листки на довгих черешках. У ряді випадків вони злегка опушені. Залежно від сорту листки бувають світло-зеленими, зеленими і темно-зеленими, часто з антоціа-новим забарвленням.
Стебло починає рости одночасно з листками і має зелене, фіолетове та зелене з антоціа-новим відтінком забарвлення. За висотою стебла розрізняють квасолю кущову з сильно розгалуженим стеблом заввишки 25-40 см, кущову слабовитку заввишки 50-70 см, напіввитку з висотою стебла до 150 см і витку індетермінантну заввишки до 3-5 м. У кущових сортів стебло при основі дерев’яніє, і їм непотрібні підпори. При вирощуванні сортів напіввиткої та виткої квасолі необхідні підпори. Підпори (кілки різної висоти) встановлюють біля куща або ведуть шпалерну культуру у зв’язку з тим, що у квасолі відсутні вусики, які б підтримували рослини у вертикальному положенні (як горох). У витких сортів стебло на кілках закручується проти годинникової стрілки, воно шорстке, сильно притискається до опори
СКОЛЬКО ЗНАЛ СТОЛЬКО ОТВЕТИЛ
Усложнение строения растений. переход к наземному образу жизни. господство покрытосеменных растений.
Появление первых растительных организмов произошло в очень далекие от нас времена. Первые живые организмы были похожи на микроскопические комочки слизи. Значительно позднее у некоторых из них появилась зеленая окраска, и живые организмы стали похожи на одноклеточные водоросли.
Древние одноклеточные живые существа дали начало многоклеточным организмам. Многоклеточные организмы, как и первые одноклеточные, появились в воде. Это были разнообразные многоклеточные водоросли, развившиеся из одноклеточных.
Изучение ископаемых остатков показывает, что растительный мир Земли постоянно изменялся.
Около 400—350 миллионов лет назад большую поверхность Земли занимали водные бассейны и внешние условия благоприятствовали росту и развитию широко расселившихся разнообразных водорослей.
Поверхность материков и дно океана со временем изменялись. Поднимались новые материки, уходили под воду возникшие раньше. Колебание земной коры приводило к тому, что на месте морей возникала суша.
Переход растений к наземному образу жизни связан с пересыханием отдельных участков земной поверхности.
Отступавшая морская вода задерживалась во впадинах. Они то пересыхали, то вновь наполнялись водой. Иссушение происходило постепенно. Некоторые водоросли приспособились к обитанию в наземных условиях.
Климат в то время на земном шаре установился ровный — влажный и теплый. Начался переход растений от водного к наземному образу жизни. Условия жизни на суше вызвали усложнение строения растений. Некоторые древние многоклеточные водоросли, изменившись в своем строении, дали начало первым наземным растениям с— псилофитам, позднее полностью вымершим.
Псилофиты — это небольшие травянистые и деревянистые зеленые растения, которые росли по берегам водоемов. У них имелся разветвленный орган, похожий на стебель, покрытый щетинками. Подземная часть стебля напоминала корневище с ризоидами. Корней у псилофитов, как и у водорослей, не было. От водорослей псилофиты отличались наличием стебля, более сложным внутренним строением. Они размножались спорами.
От псилофитов, по-видимому, произошли мхи и папоротникообразные, достигшие расцвета около 300 миллионов лет назад.
В период господства на Земле папоротникообразных климат в течение круглого года был теплым и влажным. Условия благоприятствовали не только росту, но и размножению папоротников, плаунов и хвощей: вода, необходимая для оплодотворения яйцеклеток сперматозоидами, всегда была в изобилии.
В конце каменноугольного периода климат Земли почти повсеместно стал суше и холоднее. Гигантские древовидные папоротники, хвощи и плауны начали вымирать. Погибшие растения постепенно превращались в каменный уголь. От некоторых древних папоротникообразных произошли первые хвойные.
Доказательством происхождения голосеменных растений от древних папоротникообразных является сходство между этими растениями: у тех и других есть корень, стебель и листья. Древовидные папоротники имели большое внешнее сходство с деревьями голосеменных растений.
<span>Первоначальными голосеменными растениями были семенные папоротники, впоследствии полностью вымершие. Семена у семенных папоротников образовывались на листьях и лежали открыто; отсюда и название «голосеменные растения». Семенные папоротники были представлены крупными и мелкими деревьями, а также лианами. От семенных папоротников произошли голосеменные растения. А условия жизни продолжали меняться и дальше. Климат становился еще суше и холоднее. Только на небольшой части материков он продолжал оставаться теплым и влажным. </span>
Различия в ЖЕЛ связаны с различным объемом легких, с тренированностью людей. У детей объем легких небольшой. Мужчины крупней женщин, больше занимаются физическим трудом и объем легких больше. У спортсменов, благодаря посточнным тренировкам, ЖЕЛ больше, чем у людей не занимающихся спортом, поскольку мышцы спортсменов потребляют больше кислорода
В состоянии покоя организм, мышцы потребляют кислорода немного. С физической работой или возбуждением потребление кислорода резко возрастает и дхание усащается