В нього дивна назва-Пеїни.Місце,де я провела своє шасливе дитинство.Розташоване ,здається,на краю світу.Воно приносило радість і щастя всім,хто насмілювавсь сюди приїхати та порушити священну тишу природи.Пригадую великі соняшники під вікнами.Вни завжди додавали щастя,коли я дивилася в їхні чорні лиця.які були завжди аовернуті до вонця.Фонтан...найкраще та найглибинніше дзеркало мого дитинства.Мені забороняли каламутити в ньому воду і я спускалась до підніжжя гори у річку,якщо хотіла намочити ноги.Той час,який я провела в селі,-це вічний липень мого дитинства,те місце ,де мене ніхто не турбує:я іду,куди хочу і роблю те,що мені подобається...
Просять-благати, думають-гадати, мислити, будують-зводять, шанують-берегти, оберігати.
Бабуся згадувала своє минуле: як ще дівчам бігає понад берего буйної Десни, що в той день так по особливому шумить, першу зустріч з парубком - як вона шаріється й сором'язливо ховає очі, ось вона іде під вінець...
Дідусь пам'ятав козацькі заповіді: справжній козак поважає жінок і ніколи не здіймає руку на невинного.
"У житті виграє той, хто вбиває ворогів" - таким був суровий закон джунглів у прадавні часи.
Чорні-Н.В, Мн.,пр.(які?) якісний,корінь все слово