Ну как я понял морские и воздушные
границы стран
Умеренность своих политических требований они объясняют тем, что
нецелесообразно «давить» на правительство, в котором также играет немаловажную
роль противоборствующий клан дворян. Они считали необходимым выждать время и
преподнести свои требования в определенный, наиболее благоприятствующий момент.
Государственное
устройство страны они видели в единении своей партии с Правительством. Для
этого они хотели принадлежать к Государственному совету, хотели выделить его в
отдельное ведомство, посредством которого у них было бы больше возможностей и
свободы для продвижения своих идей.
Перший і головний підсумок Другої світової війни полягає у всесвітньо-історичній перемозі над фашизмом. Перемога врятувала світову цивілізацію, зруйнувала претензії Німеччини на світове панування. Фашистські держави - Німеччина, Італія, Японія і їх союзники були розгромлені. їх збройні сили, економіка, політика, ідеологія зазнали повного краху. Фашистські режими було ліквідовано, партії заборонено, фашистські ватажки зазнали заслуженої кари. Країни і народи, яким загрожував фашизм, відстояли свою незалежність і демократичні свободи.По-друге, Друга світова війна була найжорстокішою і найкровопролитнішою в історії людства. Якою ж ціною здобуто перемогу над фашизмом? Під час війни загинуло близько 60 млн осіб, в тому числі більше 27 млн радянських людей. Десятки мільйонів людей були поранені, стали інвалідами. Війна спустошила цілі країни, перетворила в руїни багато міст і сіл. Стосовно України, то остання дала в діючу армію 7 млн осіб. Половина з них загинула. З тих, що залишились живими, половина - інваліди.Не можна забути і про такий звірячий оскал фашизму, як концентраційні табори і табори знищення, в яких за роки війни були 18 млн осіб. 11 млн з них знищено гітлерівцями.<span>Трагічні сторінки Другої світової війни закликають народи світу до пильності. Адже і сьогодні насильство і терор залишаються інструментами політики, незважаючи на те, що демократичні держави намагаються спільно протистояти цим явищам. Тут слушно нагадати відомий афоризм: "Історія не вчителька, а наглядачка... Вона нічого не навчає, а лише карає за незнання уроків".</span>
Политическая история изучает процесс возникновения политических институтов и норм, а также их изменение в процессе развития, раскрывает особенности формирования политической системы на различных этапах развития государства, описывает политические события. В рамках данной научной дисциплины рассматриваются и анализируются деятельность политических лидеров, изменения в политической системе, политические процессы. Особенностью политической истории является то, что ее изучение позволяет установить истоки формирования существующих политических систем, происходящих политических процессов.