На нашем утреннике гостями были два фигуриста,три футболиста и один фокусник.
<span>Багатий бідного не знає. Багатий їсть, коли що схоче, а вбогий — коли що трапиться. Багатий хитрий на гроші, а бідний на видумки. Багатий ходить до бідного літом, а бідний до багатого взимі. Багатій не дивиться, чим убогий живиться. Багато диму — мало тепла. Багато нового, та мало доброго. Багатого проводять, щоб не впав, а бідного щоб не вкрав. Багатому — щастя, убогому — діти. Багатому життя, а бідному виття. Багатому і в будень свято, а вбогому і на Паску піст. Багатому і під гору вода тече, а бідному в долині треба криницю копати. Багатому свято, а бідному діла багато. Багатому щастя, а вбогому трясця. Багатство дме, а бідування вдвоє гне. Багатство ум родить, а бідність і той, що був, губить. Багач їсть у середу лучче, як бідний у Великдень. Багач не відає, що бідний обідає. Багач норовить, як би бідного з ніг збить. Багач ся дивує, чим бідний діти годує. Багачеві прибиль, а біднякові загибель. Балакає густо, а виходить пусто. Без збутку — не бачить прибутку. <span>Бережи чуже, неначе око своє.<em><u /></em></span></span>
Http://subject.com.ua/lesson/mova/6klas/22.html
У майстерні було вогко й незатишно, як у будь-якій старій гончарні.Під низькою стелею висів тьмяний олійний ліхтар. Він шипів і потріскував. Було б зовсім темно, коли б навпроти широких дверей не палало горно, що в ньому гончарі випалюють посуд. По стінах майстерні метушилися відблиски. У їхній грі все видавалось химерним.На полицях стояли готові до випалювання миски, горнята, гладишки й глечики. Вони були підсушені, але ще сирі. Горно палало малим вогнем, щоб зараз посуд не попсувати. Тільки годин через вісім гончар мав запалити вогонь великий з дров соснових, липових чи осикових.- Ви все не знаєте спочинку, - здивувався козак.- Хіба глечики потрібні для війни?- Ми тут не глечики затіяли.Гончар узяв чималий кавалок глини, кинув на верхняк станка, закрутив круг. Під його руками почала виникати кубушка з вузьким горлечком і товстими стінками.- Коли оцю макітру набити порохом і залізяччям, а у ці дірочки вставити запалені гноти та скинути з вежі на голови ворогам…Козак уважно роздивлявся череп’яну бомбу. (За О. Ільченком; 160 сл.) Завдання.· Пояснити лексичне значення слів горно (у гончарному виробництві – піч для обпалювання керамічних виробів з метою їх зміцнення), гладишка, макітра, кубушка, станок.<span>· Дібрати синоніми до слів химерний, метушитися, сирий.</span><span>· Скласти план (орієнтовний: 1. Незатишна майстерня. 2. Олійний ліхтар під стелею. 3. Навпроти дверей палало горно. 4. Готовий до випалювання посуд на полицях. 5. «Хіба глечики потрібні для війни?» 6. Гончар кинув на станок кавалок глини. 7. Череп’яна бомба.)</span><span>· Записати на дошці: кавалок глини; верхняк станка; кубушка з вузьким горлечком; набити порохом, залізяччям, запалені гноти.</span>· Написати докладний переказ. 2. Перед вечереюВ оселі діда Дуная як у вінку. Лави, стіл, піч, ліжко, божниця – все тут зроблено дідовими руками. Все, окрім ікон, скла та горшків.В сухий настояний запах лісових трав і квітів вплітається вологий аромат нещодавно внесених з льоху яблук. На покуті красується сніп жита. Він затуляє одежу сивих святих на іконах. Кленовий мисник переливається полив’яним цвітом полумисків, а біля мисника висить потемніла від років кобза. Вона - відрада старого.З світлиці якось боком видибує лелека. Його гордовиту осанку псує опущене вниз підбите крило.Дідів онук Максим відщипує хліба, простягає птиці. Та з гідністю закидає назад голову і ковтає їжу так, начебто вона жива і може вирватись.Баба Ганна метушиться біля печі. Вона бережно ставить на стіл велику череп’яну миску з борщем. У ній плавають чорні голівки грибів та краплини олії. Лелека одним оком націлився на гриба, схопив його, підкинув угору, щоб зручніше проковтнути. Дід Дунай ложкою почастував нечемну птицю. Лелека з презирством до усього роду людського дибає до дверей і причаюється біля лави.Не встигла господиня поставити на стіл печеню, як бусол занурює в миску дзьоба, вихоплює шматок м’яса і проворно відбігає подалі від людей. Дід і хлопчина сміються, баба розводить руками:- От харцизяка! А ще під святим небом літає. Сідайте вечеряти!
Ответ:
Объяснение:
Усі суперники вертіли гарячково коліщатами, коли(с.пдр)Андрійко вмить придавив свою метавку до землі черевом,(безсп)нап’яв тятиву руками,(безсп) аж у суставах хруснуло, а(с.сур)наступної хвилини стріла влучила в середину круга.
Н. одинадцять Р. Одинадцяти (одинадцятьох) Д. одинадцяти
(одинадцятьом) Зн.
одинадцять( одинадцятьох) Ор.
одинадцятьма (одинадцятьома) М.на
одинадцяти (одинадцятьох)
Н. п'ятдесят Р.
п'ятдесяти (п 'ятдесятьох) Д. п'ятдесяти (п 'ятдесятьом) 3н. п'ятдесят (п 'ятдесятьох) Ор.
п'ятдесятьма (п 'ятдесятьома) М. на п'ятдесяти (п 'ятдесятьох)
Н. дев’яносто Р. дев’яноста Д. дев’яноста Зн. дев’яносто Ор. дев’яноста М. на дев’яноста
Н.вісімсот Р. восьмисот Д.восьмистам Зн. вісімсот (восьмисот) Ор.восьмистами (вісьмомастами) М.(на) восьмистах