<span>Відокремлені члени речення.
</span>
1)
ОЗНАЧЕННЯ
<span> в) Жовте листя, |на вітрах розвіяне|, поховала у
снігах зима.<span>
</span></span><span><span>2)</span> ПРИКЛАДКА
</span><span> Д)
Соняхи, |щирі <span> огнепоклонники|</span>, сходу кивають
златоголово.<span>
</span></span><span>3)<span> ОБСТАВИНА</span><span>
</span>
Б) |Обнявши руками стовбур осокора|,<span> я відразу ж заснув і так спав до ранку</span>.
<span>
4)</span><span> ДОДАТОК
</span></span><span><span> </span>г) Нікого
тут нема, |крім мене й господині|<span>.</span></span>
<span>У кожної людини одна Батьківщина. Це те місце на її великій території, де вона народилася, виросла, яке не раз промерил своїми ногами. Моя Батьківщина - Україна. Я щаслива від того, що народилася і живу саме в Україні. Я люблю її за безмежні, красиві, неосяжні простори. Вийди в поле - і ти милуєшся полями високої жита, яка стоїть ніби дві високі стіни. Увійди в нього - і тебе сховають його колоски. Тільки синє небо є твоїм покажчиком. Пестить душу така краса. Здається йшов би вічність цією стежкою, лише б вона не була закінчується. А архітектура українських міст! Київ, Харків, Львів. Вона свідчить про високий рівень культури наших предків. Хто не милувався Софією Київською та Золотими воротами княжого міста, Видубицьким монастирем та Києво-Печерською лаврою з Успенським собором, старовинним Подолом сивочолим Борисфеем Дніпром? Все це духовні символи національної історії та культури, без яких не мислиться наша земля. Ось уже п'ятнадцять століть височіє на дніпровських схилах Золотоверхий Київ - Столиця України, якій випала історична місія стати «матір'ю міст руських», зіграти важливу роль у формуванні однієї з найбільших держав Європи Київської Русі. Оглядаючи з висоти київських пагорбів далекі простори поза Дніпра, мимоволі замислюєшся: звідки ми пішли і чиї ми діти? Хочеться знати, хто жив на наших землях кілька тисячоліть тому і якою мовою спілкувалися наші предки, яке походження слова «Україна». Оглядаючи рідну землю, захоплюєшся її красою і величчю. Яка широчінь! Який простір! На заході височать зелені Карпатські гори, на півдні золотиться море золотої пшениці, на сході встають терикони донецьких шахт, на півночі багровіють червоною калиною лісу. І все це моя Батьківщина - Україна.</span>
Косі проміння сонця вряди-годи виглядають в прорісях повстяних хмар. Сосни височать, мовби якісь мідні витвори, якісь примари у зелених шатах. За ними сивіють стовбурами вікові дуби. Ще далі мерехтять молоді берези
Ми живемо на планеті Земля, і не випадково її головне багатство співзвучно з назвою. Земля - наш дім, земля - наша годувальниця. Рідна земля, Батьківщина - місце, де людина народилася, яке назавжди залишиться дорогим для нього. Наша Земля – наша велика спільна Батьківщина, важлива для кожного з нас, хоч ми рідко замислюємося про це. І люди зобов'язані піклуватися про збереження природи на нашій планеті, тому що це через нас відбуваються негативні зміни в навколишньому середовищі.
Колись наші предки тільки вирощували рослини, розводили домашніх тварин, а зараз будуються величезні заводи, дорогами їздять тисячі автомобілів, вирубуються ліси. Звичайно, розвиток нашої цивілізації не стоїть на місці, і я думаю, це добре. Потрібно тільки пам'ятати, що необхідно витрачати ресурси Землі розумно й обережно, а також піклуватися про чистоту навколишнього середовища.
Земля не прощає людині, якщо вона жорстоко знищує її багатства. Усе в природі взаємопов’язане. Якщо осушити русло річки, загине риба, а в підсумку сама людина не зможе нею харчуватися. Якщо не давати відпочивати ґрунтові, він не буде давати хорошого врожаю. Якщо продовжувати забруднювати повітря і воду, як ми зможемо жити і бути здоровими в таких поганих екологічних умовах?
Навіть у сиву давнину люди, які не володіли науковими знаннями, з повагою ставилися до всіх скарбів Землі. Сьогодні в століття прогресу і технологій ми знаємо, як захистити природу, можемо і повинні це зробити. Я б хотів, щоб усі відомі секрети природи люди направляли не на руйнування, а на збереження нашого спільного дому.
Ці слова дуже важливі для нашого мовлення .Бо кожна людина неодноразово використовуе їх у повсякденному мовленні