<span>Чудово блищало небо, засіяне зорями.
Я чую пісню,в щасті співану.
Веселка, овіяна вітром, в моїх зацвітає очах.
Котить сонний Дніпро віками зажурені води.
Стоїть налитий синню день.
Вгорі цвіте блакить, усіяна хмарками.
Ще спить земля, укутана снігами.
Сниться вночі мені зорями вишите небо.
Сумно на небі,повитому в хмари.
Сплять,сивиною закутані гори.
<span>Бриніла тиша,плетена зірками</span>
</span>
В осінню пору листя дерев стає неймовірним: багряне, жовтогаряче, коричневе.
У нашому ліску росте багато печериць і білих грибів.
Білі лілії і рожеві піони, і сині незабудки, і жовтенькі чорнобривці - милували око, махаючи привітно нам маленькими голівками.
Слово протилежне за значенням до слова дрібний- це <span>крупний</span>;
По - гон - я
по - тіх - а
не - правд - а
Рідна мово, без тебе ніхто я, мов підрізаний вітром листок.Літо, допобачення! І за все тобі спасибі:за поля квітучії, ліс зеленокрилий. Не сумуй, вербо моя похила, що багряним листям одшуміла, осені пора. Пробач сені, серпневий мій світанок, бо завинив здається знов, і на пообачення до тебе я не зібрався, не прийшов. Того можливо не знайду я слова, щоб наш прекрасний оспівати світ. За словами Сергійка, вчора над містом ішов справжній тропічний дощ.