Не розуміє людина жарту – пиши пропало! І знайте: це вже несправжній розум,хоч у неї,може,і премудра голова.Краще сміятися,не бувши щасливим,ніж померти,не посміявшись.Гумор і поезія є золотими воротами до всього чесного,благородного,прекрасного.З особистих властивостей найбезпосередніше сприяє нашому щастю весела вдача.Як міль – одягові і черв’як дереву,так печаль шкодить серцю людини.Гумор – це бачення,сприймання і відтворення явищ оточуючої дійсності в життєрадісно-комічному тоні,художні твори з настановою на зображення смішного. Об’єкт гумору не заперечується повністю,висміюються тільки деякі його риси,здебільшого в доброзичливій жартівливій формі,на відміну від сатири,в якій переважає гнівний викривальний сміх.Справедливо сказано,що гумор – невідлучна прикмета кожного правдивого таланту.Сатира – в широкому розумінні художня творчість,найприкметнішою ознаю якої є різке викриття зображуваних явищ шляхом висміювання.Отак сидиш і думаєш…Гумор…Сатира. Наш чудовий народ. Од його ми,народ,дотепний. Веселий. Мудрий. Я бачу свій нарож,як він,ухиляючись у вуса,дивиться на тебе лукавими своїми очима і «зничтожає» тебе.…Як я люблю цей народ,коли він мене «зничтожає» своєю мудрістю,своїм отепом,своїм неперевершеним «своїм»…І я його розумію,і він мене розуміє…що люблю ж я його,як сонце,як повітря,а він,народ,стоїть,підморгує,усміхається.Та будь же ти тричі щасливий!Сміятися не гріх над тим,що видається нам смішним.Треба любити людину. Більше,ніж самого себе.Тоді тільки ти маєш право сміятися.І тоді людина разом із тобою буде сміятися…із себе,із своїх якихось хиб,недоліків,недочотів.Той сміх,що не ображає,а виліковує,виховує людину,підвищує…
Жил-был сирота Тимур. Взяли его к себе злые люди. Тимура много на них работал за кусок хлеба. Он сеял пшеницу, а осенью собирал урожай, ходил в лес за ягодами и грибами, ловил на реке рыбу.
Вот как-то в очередной раз послали его хозяева в лес за грибами. Взял он корзину и пошел. Когда он набрал целую корзину грибов, вдруг увидел, недалеко от поляны, в траве большой, красивый гриб-боровик. Только хотел сорвать его Тимура, а гриб с ним заговорил. Он попросил мальчика не срывать его, за что боровик его отблагодарит. Мальчик согласился, а гриб хлопнул в ладоши, и случилось чудо.
Тимура оказался в новом доме, а рядом с ним его добрые и заботливые родители.
Памятники Ленину и Сталину в Костромском парке, Сусанинская площадь,
памятник Ленину и Сталину в центре Костромы, монтаж изображений памятника Ленину и взорванного на этом месте соборного ансамбля зданий.
Как дела у тебя, мой милый друг?)
Привет,как дела у тебя,дружок?
Как у тебя дела,братааан:D