СОСТОИТ ИЗ ПРЕДЛОЖЕНИЙ А ИЗ ПРЕДЛОЖЕНИЙ ОБРАЗУЮТСЯ ТЕКСТЫ
Кулик-2,зуек-2,птенец-2,галька-1,земля-1,подстилка-1,цветок-2,камень-2,загадка-1.(1 скл-м.р и ж.р. заканчивающиеся на - а,-я;2 скл- с.р. и м.р " отец,день")
Відомості про положення загального центру тяжіння (ЗЦТ) тіла людини необхідні для рішення задач механіки рухів, зв`язаних зі збереженням рівноваги та визначення ступеня стійкості тіла. Визначення положення загального центру тяжіння є важливим не тільки для біостатики, але і для біокінематики та біодинаміки. Описання траєкторії руху ЗЦТ людини у процесі виконання рухової дії дозволяє отримувати дані про переміщення тіла у просторі та дію на неї зовнішніх сил, що дає можливість визначити такі характеристики як механічна робота, потужність, механічна енергія тощо. В деяких випадках можна судити про рівень ефективності та засвоєнності виконання певної рухової дії.
Існують експериментальні, розрахункові та графічні методи визначення координат ЗЦТ тіла людини у фіксованій позі.
Загальним центром тяжіння тіла людини називають уявну точку прикладання рівнодійної всіх сил тяжіння, що діють на нього. Розташування ЗЦТ визначається багатьма чинниками: анатомо-фізіологічними особливостями тіла людини, статтю, віком, позою, спортивною спеціалізацією і т.п. Загальний центр тяжіння тіла людини практично співпадає з центром мас, тому його також можна вважати центром мас та центром інерції тіла людини.
Аналітичний (розрахунковий) метод визначення ЗЦТ ґрунтується на використанні статистичних даних про геометрію мас тіла людини. Ці дані визначають зв`язок між масами окремих сегментів тіла людини з її загальною масою та положення центрів тяжіння біоланок з загальною довжиною відповідної ланки. Користуючись цими даними і теоремою Вариньона
Рис.1. Фотограма для визначення загального центру тяжіння тіла людини у сагітальній площині.
проте, що момент рівнодійної сили відносно певної осі дорівнює алгебраїчній сумі моментів всіх сил відносно тієї ж осі:
; ,
де і - координати загального центру тяжіння тіла у системі відліку OXY; і - координати центрів тяжіння (ЦТ) окремих ланок тіла людини у тій же системі відліку; - загальна вага тіла людини; - вага окремих ланок тіла, можна обрахувати координати ЗЦТ тіла людини, що знаходиться у фіксованій позі.
Каждый день, после школы, я иду на занятие по волейболу. После него я иду домой через парк. Зимой рано темнеет, поэтому мне приходиться обходить парк по светлой
улице, но как-то раз мне надо было дмой раньше обычного и я пошла через парк. Стояли редкие, полутусклые, фонари, а вокруг тёмнота. По-началу всё было спокойно. Но заходя всё дальше в парк я прислушивалась к звукам. Деревья шумели, ветер завывал и где-то в глубине парка слышался смех людей. Я увеличила шаг и не оглядываясь по сторонам торопилась домой. Вскоре я очутилась в центре парка, вокруг неработающего фонтана стояли четыре лавочки, на одной из них сидел маленький ребёнок. Он выглядел очень напуганным, готовым вот-вот заплакать. Я решила к нему подойти и спросить что с ним. Мальчик потерялся когда ждал, которая должна была придти к нему после работы в школу. Он решил сам дойти до дома, но потерялся и теперь ему очень страшно. Я сразу же захотела ему помочь. Я взяла его за руку и повела на выход из парка. Вскоре я увидела лавочку, на которой сидели взрослые девушки и парни. Когда мы достигли её, они стали нас окрикивать и громко смеятся. Я ускоряла шаг. Один из парней встал и подошёл к нам, я пыталась быстро обойти, но он схватил мальчика за руку и повёл его к лавочке. Я стояла и не могла двинуться. У меня перехватило дыхание. Они стали обзывать мальчика и прикалываться, а я лишь смотрела. Они довели его до слёз, а я ничего не могла сделать, мне было не пошевельнуться. Но потом я будто пришла в себя. Я поняла, что обязанна ему помочь, я собрала всю свою силу в кулак, сделала большой вдох подошла к лавочке. Все посмотрели на меня, а я не вымолвив ни слова, схвотила мальчика и побежала к выходу. Всё страшное оказалось позади, потому, что они не стали догонять. Выбежав из парка, я успокоила мальчика и попросила достать дневник. В дневнике был написан адрес его дома, я довела мальчика домой. Его мама уже позвонила в милицию, и заявила о пропаже сына. На её лице было счастье когда она его увидела. Она долго благодарила меня за спасение сына. Потом я вспомнила, что мне надо было пораньше домой. Мама на меня очень злилась, за то, что я так поздно вернулась.Я не стала рассказывать о случившимся, просто улыбнулась. Я поняла, что поступила, действительно достойно. Я надеюсь сочинение подойдёт)