Відповідь: У класі було цікаве обговорення теми.
Пояснення:
Уявімо собі часи, коли ще не існувало міст, країн, а людство було лише жменькою племен, розкиданих по безкраїх просторах землі. Це було за дохристиянських часів, коли наші пращури були язичниками. Тоді одним з найголовніших божеств уважалася жінка-мати — берегиня роду. Згодом на простори України прийшло християнство, але про берегиню роду не забули.
У сучасній Україні ведеться чимала робота по збереженню культурної спадщини. І багато стало відомо саме про матір-берегиню. Дійсно, існував культ берегині роду: їй приносили жертви, улаштовували на її честь гучні свята, Пізніше берегиню стали ототожнювати з найстаршою жінкою в сім’ї, тією, що боронила від усіх нещасть своїх дітей аж до четвертого коліна.
Кожна українка має в собі таємницю життя, таємницю роду. Якщо зазирнути в жіночі очі, чомусь стає зрозумілим: світлий образ матері-берегині повинен був виникнути саме на цій землі. Наші бабусі й матусі — то найсправжнісінькі берегині для нас, малих. Так було завжди, так буде завжди.
Спогади- підмет світлі - означення щемливі - означення
Вишиту сорочку часто називають вишиванкою.Україна здавна славилася своїми вишиванками.Дівчат навчали цього ремесла ще з дитинства.Вишивали вдома або сходилися до однієї хати.Дівчата оздоблювали вишиванкою своє вбрання,побутові речі.Наші предки вірили,що сорочка,вишита і подарована на доьро,оберігатиме людину від біди,додаватиме сили.Кольори й візерунки на вишиванці мали символічне значення.Червоний-колір калини,ясного сонечка,щястя,а чорний-колір нашої землі,а іноді й смутку.
Елабужский ведьмы Дыбенко для во оф сих ЗФ