1.Сын Дурак получил двойку в школе
2.Мать начала орать на мужа из за пива
3.Жена побила мужа
4.Бытовуха
В оповіданні А. П. Чехова "Товстий і тонкий" йдеться про зустріч двох приятелів дитинства. Ця зустріч приємно здивувала і "товстого", і "тонкого". Щирість та радість заполонила їхні душі. Приємна несподіванка піднесла друзям настрій, вони розчулено згадували роки навчання у гімназії. Потім друзі почали розповідати про свої досягнення на службі. Під час цієї розмови з'ясувалося, які чини посідають зараз колишні приятелі. Один з них має чин набагато вищий, ніж у другого. Поведінка та зовнішній вигляд чоловіка, який мав нижчий чин, відразу змінилась: він зблід, скам'янів, обличчя скривилось в усі боки розлогою усмішкою. У його мові з'явився принижений тон.
Його друга неприємно вразила ця зміна. Він хотів заперечити, але на обличчі першого було написано стільки благості, нудно-солодкої шанобливості, що його стало нудити. Він недбало простяг руку та відвернувся.
Чехов називає першого друга "тонким", а другого "товстим". Цим автор підкреслює різницю в їхньому добробуті, поглядах на життя. На початку оповідання ми дізнаємося, що від "товстого" пахне добрим вином та чудовою їжею, а від "тонкого" — шинкою та кавою.
Чоловік "тонкий" асоціюється з людиною заздрісною, дріб'язковою, жовчною, здатною на лестощі. З оповідання ми дізнаємося, що "тонкий" ще в дитинстві був наклепником. Його дріб'язковість проявляється в тому, що він хизується виготовленими підцигарниками, скаржиться на своє життя.
Після несподіваної звістки про високий чин "товстого" "тонкий" згорбився, зіщулився. Його родина перейняла цей настрій: підборіддя жінки стало ще довшим, син виструнчився.
А. П. Чехов спостеріг, що у житті товстий чоловік асоціюється з людиною доброзичливою, привітною, щирою. "Товстий" першим помітив свого друга, радісно гукнув його, назвав "голубчиком". Його радість була щирою. "Товстий" зморщився на підлабузництво "тонкого". "Товстому" не сподобалось приниження друга.
Назва твору, на мій погляд, дуже виразно відповідає характерам героїв, а в житті має узагальнюючий характер.
В произведении отображается жизнь в уездном городе после того как чиновники услышали <span>о прибытии ревизора. Эта новость напугала чиновников, так как они </span>
<span>боялись потерять свою доходную должность. Конечно, на это были свои причин непристойного на руку Российского чиновничества.</span>
<span>Основным поводом для беспокойств главных героев был беспорядок, </span>
<span>творившийся, куда ни посмотри: церковь при богоугодном заведении, на </span>
<span>которую пять лет тому назад была ассигнована сумма, даже не начинала </span>
<span>строиться.Арестантам не </span><span>выдавали провизии! На улицах кабак, нечистота!”, - говорит сам городничий. </span>
<span>Полицейский Держиморда, для порядка, всем ставит фонари под глазами – и </span>
<span>правому и виноватому. А если взглянуть на солдат? “Эта дрянная гарниза наденет </span>
<span>только сверху рубашки мундир, а внизу ничего нет”. </span>
<span>Чиновники были заняты только </span><span>удовлетворением своих желаний и прихотей, жизнь города их совершенно не волновала.</span>
<span>Судья</span><span> рвзрешает сторожам разводить гусей с маленькими гусенками в передней </span>
<span>уездного суда, а от заседателя такой запах, будто бы он сейчас вышел из </span>
<span>винокурного завода. Да и поведение самого судьи Аммоса Федоровича кажется</span>
<span>странным: “Я говорю всем открыто, что беру взятки, но чем взятки? </span>
<span>Борзыми щенками”, - говорит он.</span>
<span>Неменьший беспорядок творился и в больнице. Здесь не только дорогих </span>
<span>лекарств не употребляют, здесь даже лекарь по-русски ни слова не знает. </span>
<span>“Человек простой: если умрет, то и так умрет; если выздоровеет, то и так </span>
<span>выздоровеет”, - рассуждает Артемий Филиппович. </span>
<span>Здешний почтмейстер совершенно ничего не делает. От этого все дела в </span>
<span>большом запущении, посылки задерживаются. Вместо того чтобы работать, он </span>
<span>без зазрения совести распечатывает и читает письма: “Смерть люблю узнать, </span>
<span>что есть нового на свете”. </span>
<span>Но хуже всех городничий. Взятка – вот его главное оружие. До приезда </span>
<span>ревизора он не только не заботился о подчиненных его власти горожанах, он </span>
<span>обирал купцов, тратил казенные деньги на собственные нужды. </span>
<span>Но почему же все чиновники города n хоть и боятся приезда </span>
<span>ревизора, все же не выполняют своих обязанностей? Мне кажется, это </span>
<span>происходит из-за того , что люди этого города считают, что нет такого человека, </span>
<span>которого нельзя было бы подкупить, в том числе и ревизора. </span>
1. Идешь на день, бери запас на неделю.
Не забудь спички.
3.Делай зарубки. По ним возвращаться.
4. Мальчик знал, что кедрач настет по берегам реки. Это его и спасло.
5.Мальчик помнил, что на юг тайга продолжается на сто верст и более. Нужно идти на север.