Велодризина
рЕзина
руЛь
кОлесо
траНспорт
спИца
цеПь
камЕра
пеДаль
<span><span>14 листопада 1912Народився в Обухові (нині місто Київської області) в сім'ї шевця.Старший брат Андрія — Петро Малишко — став своєрідним народним бандитом — Робін Гудом, який грабував комуністів і радянських чиновників, але не чіпав простих селян. 1928 року Петра Малишка спіймали, відвезли до Києва, де засудили до страти. Мати Андрія й Петра зверталася з проханням про помилування до голови ВУЦВК Григорія Петровського, але безрезультатно. Пізніше Андрій Малишко сказав про брата: «Якби я писав вірші так, як Петро — ціни б мені не було!»</span><span>1930Закінчив семирічку в рідному селі, вчився в медичному технікумі, потім — на літературному факультеті Київського інституту народної освіти. Андрій Малишко надрукував перші вірші в журналах «Молодий більшовик» та «Глобус».</span><span>1932Закінчив інститут, учителював в Овручі.</span><span>1934–1935Служив у Червоній армії.</span><span>1935Після демобілізації переїхав до Харкова і працював журналістом у газеті «Комсомолець України», в «Літературній газеті» та в журналі «Молодий більшовик».</span><span>1936Збірка «Батьківщина»</span><span>1938«Лірика», «З книги життя»</span><span>1939«Народження синів»</span><span>1940«Листи червоноармійця Опанаса Байди», «Березень», «Зоревідні», «Жайворонки»,поеми «Трипілля», «Ярина», «Кармалюк», «Дума про козака Данила».</span><span>1941 — 1944Поет служив військовим кореспондентом де виступав і як поет, і як публіцист.</span><span>1941«До бою вставайте!»</span><span>1942«Україно моя!», «Понад пожари»</span><span>1943«Слово о полку», «Битва»</span><span>1944«Полонянка»</span><span>1944–1947Після війни працював відповідальним редактором журналу «Дніпро». Депутат Верховної Ради УРСР 3-го та 4-го скликань. Був членом ВКП (б) (від 1943 року).</span><span>1946«Ярославна»</span><span>1947Поема «Прометей».Отримав Сталінську премію.</span><span>1950З'явилась збірка «За синім морем», написана після відвідин поетом Канади та США разом з групою діячів культури.</span><span>1951Сталінська премія за збірку «За синім морем».</span><span>1956«Що записано мною»</span><span>1959«Серце моєї матері»</span><span>1960«Полудень віку».Голова правління Українського громадського відділення Агентства преси «Новини».Мешкав у Києві в будинку письменників Роліті по вулиці Б. Хмельницького</span><span>1961«Листи на світанні»</span><span>1962«Прозорість»</span><span>1964«Дорога під яворами». Шевченківська премія за збірку «Далекі орбіти».</span><span>1966«Рута»</span><span>1968«Синій літопис»</span><span>1970«Серпень душі моєї»</span><span>1969Державна премія СРСР за збірку «Дорога під яворами».</span><span>17 лютого 1970<span>Помер. Похований в Києві на Байковому кладовищі.</span></span></span>
Родился 14 января 1937 года в селе Старый Животов , Киев Биография Евгений Филиппович Гуцало — украинский писатель, журналист, поэт и киносценарист. Родился в семье сельских учителей. Уже с детства он был приучен к наукам и восторженно поглощал книги и учения своих родителей. В детстве делал также свои первые литературные шаги Евгений, описывая до мельчайших деталей все, увиденное в природе или в быту. Писал самоотверженно и вдохновенно, высылал свои рукописи во все детские, юношеские газеты и журналы. Но отовсюду приходила один и тот же трафаретный ответ: «Работай над словом!» Ведь тогдашнее социалистическое общество нуждалось в совсем других темах: надо было писать о сборе металлолома и макулатуры, о том, как ты мечтаешь поехать работать на шахту поднимать целину. А те импрессионистические зарисовки, без идеологически правильных акцентов были абсолютно неприемлемы для тогдашних детско-юношеских изданий. После блестящего окончания средней школы, в начале 50-х годов, лучший ученик села отправился на науку в Киев. Он подал документы в Киевский университет им. Т.Шевченко на факультет журналистики. Умер: 14 июля 1995 г.
Подробнее на livelib.ru:
https://www.livelib.ru/author/328983-evgenij-gutsalo
План. 1. Які висновки зробив Славко Беркута. 2. Після того як поранили Юлька як до цього почали ставитьсь батьки. 3. Підлий вчинок Юлька.