Над «Енеїдою» І. Котляревський працював близько 30 років (з перервами). Три перші частини вийшли друком у 1798 р., четверта — в 1809 р., п’ята — в 1822 р.; повністю твір завершено в 1825–1826 рр., а видано в 1842 р. після смерті письменника. 1798 р. перше видання «Енеїди» з’явилося завдяки ініціативі конотопського поміщика Максима Пурпури, який тоді служив у Петербурзі в медичній колегії і належав до гурту прихильників української мови та літератури. До його рук потрапив список перших трьох частин поеми І. Котляревського, і Пурпура своїм коштом видає її з характерною присвятою: «Любителям малоросійського слова». Автор був незадоволений вчинком видавця (друк здійснено без його згоди), проте патріотична ініціатива М. Пурпури заслуговує на схвалення.
1808 — друге видання «Енеїди». Його опублікували в типографії Івана Глазунова в Санкт-Петербурзі на основі видання 1798 року. Текст поеми і словник були скопійовані з помилками. Це видання, так само як і перше, вийшло без відома і згоди Котляревського. 1809 року, за фінансової підтримки Семена Кочубея, Іван Котляревський закінчив написання четвертої частини «Енеїди» і видав її разом із попередніми трьома окремою книжкою: «Вергилиева Энеида на малороссийский язык переложенная И. Котляревским. Вновь исправленная и дополненная противу прежних изданий, Санктпетербург, в медицинской типографии». На окремій сторінці Котляревський зазначав, що попередні публікації вийшли в світ без його згоди. Книжка містила словник з першого видання, а також авторський додаток під назвою «Дополнение к малороссийскому словарю», що мав 153 слова. Чимало помилок лишилися не виправленими. 1821 року Котляревський закінчив написання п’ятої частини «Енеїди», а 1827 року — шостої. Письменник також склав новий українсько-російський словник до «Енеїди» на 1547 слів на базі першого словника з видання 1798 року. З біографічних нарисів про Котляревського відомо, що він працював над «Енеїдою» до кінця життя. Незадовго до смерті автор продав рукопис харків’янинові О. А. Волохінову, який видав його завершений твір у шести частинах в 1842 році. Вихід у світ «Енеїди» став епохальною подією в культурному житті України. Це була перша друкована українська книга, написана живою народною мовою, що своєю появою стверджувала початок етапу у розвитку нашої літератури.
Я думаю в житті кожної людини існують кикае цінності. Вони необхідні для повноцінного розвитку людини.Цінності бувають двох видів: цінності, що відносяться до цілей життя; цінності, що відносяться до засобів, які використовуються людиною для досягнення мети. Можна виділити і вічні цінності життя, такі як любов, доброта, дружба. Вони завжди були і будуть в житті кожної людини. Цінності - це невід'ємна частина людського буття. Якщо подивитися навколо, то можна виявити або матеріальну або духовну цінність. Гроші або друг, сім'я або робота-все це цінності. Життя людини неможливе без цінностей. Мені здається, що вони повинні бути не тільки матеріальними, а й духовними. Цінності повинні виражатися не тільки в грошах, земельних ділянках, але і в людських почуттях і життєвих цілей.
<span> можливо підійде Музика в моєму житті. </span><span><span>
«</span>Озветься
в музиці душа –</span><span> Її тривоги і бентежність,</span><span> Її
солодких мрій безмежність </span><span><span> І відзвук щирого вірша…»</span> </span>
<span> Музика - яскравий , швидкоплинний, мінливий світ
чарівних звуків…</span><span> Слово
«музика» прийшло до нас із
Стародавньої Греції. У грецьких міфах живуть дев’ять муз – покровительок наук і мистецтв : історії, астрономії, комедії, трагедії,
поезії, гімнів , танців…. За старовинними міфами сином музи епічної поезії
Калліопи був славетний співець Орфей .</span>
Своїм чудовим співом він зачаровував богів, людей і навіть приборкував дикі
сили природи.
<span> Мова музики складається із
звуків. Звуки сплітаються в мотиви ,
інтонації, мелодії, і створюють в уяві слухача різноманітні картини. Таке
особливе відображення життя людей в мистецтві називають - художнім образом.</span><span>Музика може створювати безліч художніх образів: «намалювати» художній портрет, передати будь-який настрій
, почуття і зобразити барвисті звуки природи – пташиний спів, дзюрчання
струмка,лункі розкати грому … .</span><span>
Музика нерозривно пов’язана з
багатьма видами мистецтв . Наприклад, у пісні поєднується музика і подія, опера
та балет – єдність музики , слова, хореографічного , образотворчого і
театрального мистецтва… .</span><span> Музика не просто живе поруч з
іншими видами мистецтв - вона надихає та збагачує їх : важко навіть
уявити, що музика раптом зникла, наприклад , з мистецтва хореографії чи кіно …
.</span><span>
Музику створює людина для
інших людей. У кожного - своя
улюблена музика, яка надихає,
радує, втішає… .</span><span>
«… Присутніх одразу захопила глибока щирість вираження
почуттів через імпровізацію, яка лилася з-під рук сліпого музиканта. Багата
кольорами , гнучка й співуча, вона бігла дзвінким струменем , то здіймалась урочистим</span><span>Гімном, то розтікаючись задушевним
сумним наспівом.</span><span>Здавалося часом : то буря лунко гримить у небесах, розкочуючись у безкінечному просторі, то лише степовий вітер дзвенить у траві , на кургані
навіваючи тривожні спогади про минуле… .</span><span> (В
.Короленко «Сліпий музикант.»)</span><span>
Музика – мистецтво звуків. Їх не
можна побачити і торкнутися . Але, коли звуки сплітаються у чарівне диво –
можна побачити музичну картину.</span><span> Музику потрібно уміти слухати ,
розрізняти. Та не кожній людині це вдається. Одні чують її повсюди , а інші
сприймають ,як вид розваги.</span><span>
Я захоплююсь класичною
музикою. Коли її слухаєш , ніби душа летить в далечінь , а тіло -
відпочиває. Люди, любіть музику! Вона прекрасна! </span>
князь Святослав виголосив "золоте слово"