Ответ:
Странность и привлекательность героев рассказа "Критики" в том, что дед и Петька между собой духовно близкие люди, они хорошо понимают друг друга и откровенно делятся своими впечатлениями о фильмах. Дед и внук - настоящие друзья. Петька понимает подавленное состояние деда, когда взрослые не хотят выслушать старого человека, жалеет деда и потом горько плачет, когда деда увозят в милицию. Дед и Петька добрые, наивные, искренние люди в отличие от родителей Петьки и городских родственников, которые живут в материальном мире вещей.
А счастье было так возможно,
Так близко!. . Но судьба моя
Уж решена. Неосторожно,
Быть может, поступила я:
Меня с слезами заклинаний
Молила мать; для бедной Тани
Все были жребии равны…
Я вышла замуж. Вы должны,
Я вас прошу, меня оставить;
Я знаю: в вашем сердце есть
И гордость, и прямая честь.
Я вас люблю (к чему лукавить?) ,
Но я другому отдана;
<span>Я буду век ему верна». </span>
Я понимаю это высказывание, что надо доверять своему сердцу. И не навязываться человеку, который вас возможно не замечает (поэтому, и слепое). Не все люди будут хорошо относиться к тебе, даже если ты будешь хорошо относиться к ним!
Одной из отличительных особенностей творчества А. С. Пушкина
является необыкновенная разносторонность его творческого дарования.
Тема вольности и борьбы с самодержавием, звучит и в стихотворении «К Чаадаеву» .
Примером политической лирики А. С. Пушкина является стихотворение «Деревня» , в котором благодаря приему противопоставления ярко и резко подчеркивается несправедливость и жестокость крепостного права.
Тема свободы, борьбы, счастья народа проходит через все творчество поэта. Здесь и его «Сказки» , стихотворения «В Сибирь» , «Арион» и другие. Много прекрасных стихотворений посвятил Пушкин самому замечательному чувству — дружбе. По характеру очень общительный Пушкин имел много друзей. Это в первую очередь его лицейские друзья, которым он ежегодно посвящал свои стихотворения. Дружба была для него той силой, которая соединяет людей в крепком союзе на всю жизнь, вливает бодрость в жизненной борьбе. Бездушному светскому обществу он всегда предпочитал
тесный круг друзей:
И, признаюсь, мне во сто крат милее
Младых повес счастливая семья,
Где ум кипит, где в мыслях волен я.
Философская лирика_"Анчар" и др.
Гимном дружбы можно назвать его послание к лицейским друзьям из ссылки «19 октября 1827 года»
Любовь к родной природе нашла свое художественное выражение в стихотворениях, поэмах, романе «Евгений Онегин» , описания замечательной крымской природы в «Бахчисарайском фонтане »! Всем знакомы его стихотворения «Зимний вечер» , «Зимнее утро» , «Туча» , «Вновь я посетил» и другие.
Любовная лирика Пушкина на удивление богата и разнообразна.
«К ***» (Анне Петровне Керн) , «Я вас любил» .
Особая тема — это размышления о судьбе поэта, его назначении в условиях жестокой николаевской реакции. Он создает стихотворение «Пророк» , написанное непосредственно под впечатлением кровавой расправы с декабристами. В образе пророка выступает поэт-гражданин, несущий свое пламенное, свободное слово в народ.
Стихотворении «Я памятник себе воздвиг… » утверждает, что заслужил право на признание и любовь народа тем, что:
…чувства добрые я лирой пробуждал,
Что в мой жестокий век восславил я Свободу
и милость к падшим призывал.
Мої роздуми над творчістю І.Франка<span>Іван Франко – це великий поет свого народу . Його любов, надія згуртовували тисячі , а нині вже мільйони сердець , всиляючи віру в майбутнє країни . Багато переслідувань та три арешти пережив письменник . Але ніщо й ніхто не погасив того великого вогню любові до України , її історії, звичаїв, минулого.
<span>Життєвий шлях І. Франка </span>розпочався 27 серпня 1856 року в околиці гора села Нагуєвичі Дрогобицького повіту в Східній Галичині. Саме тут і минуло його дитинство . Вже у юності формується світогляд майбутнього поета, але фундамент закладається ще з дитячих років. Пісні та розповіді матері , тяжка праця по господарству загартовують письменника , підготовляючи його до важкого і сповненого труднощів майбутнього.
<span>Коли Іванові було 9 років батько його помер. Мати вдруге </span><span>вийшла заміж , а вітчим допоміг юнакові здобути освіту. У 1875 році Франко стає студентом філософського факультету Львівського університету. Вперше І. Франко надрукував свої вірші в студентському журналі Друг у 1874 році. </span>
<span>Навчання студента було </span>перерване в 1877 році першим арештом. Ця подія стала причиною розриву заручин Франка з його коханою Ольгою Рошкевич. Ціла сторінка життя письменника була покладена в основу написання ліричного циклу «Картка любові».
Інтенсивна діяльність Івана була перервана другим тримісячним арештом. Тюремні умови були нестерпними . Але навіть холод, голод , хвороби не зупинили його. Своїм словом він продовжує боротися за правду , свободу, рівність, демократію. Саме у тюрмі поет створює поетичний цикл «Думи пролетарія».
<span>З 1881 року у Львові за </span>найактивнішої участі Франка виходить журнал «Світ», в якому друкується його роман «Борислав сміється».
<span>Письменник дуже переймається політичною ситуацією України. Він є членом декількох </span>радикальних організацій. З 1883 року франко працює у Львівському журналі «Зоря», входить до складу редакції газети «Діло» . Саме тут він друкує зібраний раніше матеріал для пропаганди радикальних ідей . У цьому ж році виходить популярний твір «Захар Беркут».
Поїхавши у 1885 році до Київа для отримання матеріалів від київської інтелігенції , він планує організувати видання часопису «Братство».
<span>Дні письменника були </span>наповнені невсипущою працею , і він був змушений працювати у польсько мовній газеті.
У 1893 Іван Франко захищає у Відні докторську дисертацію на тему «Варлаам та Йоасаф дохристиянський духовний роман і його літературна історія». Він спробував отримати місце викладача у Львівському університеті , але його не прийняли. В цей час поет підтримує тісні зв’язки з Лесею Українкою , м. Грушевським, М. Драгомановим, м. Коцюбинським . Він пише літературно – критичні статті «Нарис історії українсько – руської літератури до 1890 року», «З останніх десятиліть XIX віку » тощо.
У 1913 році українська громадськість Львова відзначає 40 – річчя творчості І. Франка , а наступного року виходить ювілейний збірник «Привіт І. Франко».
Поет у 1914 році видав збірку «Із літ моєї молодомті» , а у передмові зазначив , що музею його упродовж усього життя був український народ , його історія , повсякденні будні.
У наш час твори Франка вийшли 20- та 50- томними виданнями.
<span>Останні роки поет тяжко хворів , дітей біля нього не було , бо війна розкидала їх по світу. </span>
Помер Іван Франко 28 травня 1916 року , похований на Личаківському кладовищі міста Львова.
На мою думку твори Каменяра сповнені почуттям громадського обов’язку перед народом , людством. Мені здається він змальовує яскраві образи борців та знедолених , гноблених , але красивих у своїх душевних мріях та переживаннях людей.</span><span>
</span>