Віршовий розмір «Теплота родинного інтиму» — п’ятистопний хорей.
Привет всем я недавно читал повесть за сестрою.Вот ответ у хлопчика похитили сестру,и он вишел за ней и встретил козаков потом он от них утік до татар он с ними пожил и убежал тоже потом вернулса с козако но перед тем ево присудили когда он сбежал жо 100 стрел потом когда вернулса пощадили до 20 стрел но ево забрал козак и отвез до пана и он ему сбрехал што сестра знает што случилась с ево синам штоби найти сестру все!
Коли я читала вірш "Кольорові миші" я побачила не дуже привабливий пейзаж за вікном.Голі дерева,одне-однісіньке яблуко-недоквасвисить но голій яблуні.Сіре,дощове небо.Що тут говорити- цеж осінь.
Весняний сад, квітки барвисті, пісні пташині, радість журавлина, кохана Україна, чорнім небі, огні ласкаві , чоботи криваві , удар огнистий , страднице свята - епітети . І ти у сяйві і намисті подібна сонцю і весні , даль степів, мов крил розмах , а в чорнім небі — круки, круки...т<span>о ти розп'ята на хресті - порівняння .</span>
П’єса І. Карпенка-Карого “Мартин Боруля” сповнена сатирою та гумором, гротеском, іронією, а іноді і сарказмом.
Головний герой, Мартин Боруля, дуже хоче стати дворянином. Боруля мріє про те, щоб хоч онуки його стали «дворяне, не хлопи, що не всякий на них крикне: бидло! теля!». У цьому прагненні майже утрачає здоровий глузд, подібно до мольєрівського Журдена.
"Мартин. Ну, годі! Сідай, душко! Омелько привезе самуварь, чаю, сахарю і… кофію. Чай я пив і знаю, як його настановлять, то сам тобі розкажу; а кофію не знаю, як роблять… Піди ти зараз до Сидоровички — вона зна — і повчися у неї. І розпитай гарненько, як його роблять і коли його подають: чи до борщу, чи на ніч?"
"М а р и с я. Тату, Степане, ідіть: мати кличуть!М а р т и н. Марисю, скілько раз я вже тобі приказував, не кажи такпо-мужичи: мамо, тато.... Ти цими словами, мов батогом., по уху мене хльоскаєш. Ма р и с я. Ну, а як же? Я забуваю.Ма р т и н. Он як Степан каже: папінька, мамінька. С т е п а н. Або: папаша, мамаша.Ма р т и н. Чули: папаша, мамаша, треба так казать, як дворянські діти кажуть."