<span>се це було, і ми не можемо просто знищити ці сторінки із пам’яті народу, із нашої пам’яті. Але саме завдяки думам та пісням душа народу вижила та змогла пройти крізь всі випробування, саме завдяки ним відроджувалась Україна.</span>Кожна країна пишається своїм епосом, своїм фольклором, своєю народною поезією, проте без перебільшень та прикрас можна стверджувати, що найбільше народна самосвідомість та «геній народу» (за словами І. Франка) увиразнюється та втілюється саме в українських народних піснях. Багато дослідників, поетів, письменників, публіцистів, енциклопедистів протягом століть пізнавали наш народ саме завдяки пісням та думам, адже український фольклор дійсно унікальний. Українська усна народна творчість вже дуже давно отримала визнання у всьому світі не лише завдяки своїй вишуканій художній формі та емоційній насиченості, а й ідеалам, мотивам та образам, які висвітлювались у ній. Одне з головних місць в українській народній творчості по праву отримали козацькі пісні та думи. Без перебільшень можна стверджувати, що в них розкривалась душа народу, адже за часів козаччини всі явища, події та постаті усіх сфер життя знаходили своє відображення в пісні, оскільки саме це був найбільш дієвий та продуктивний спосіб для народу висловити своє ставлення, свою думку.Окрім цього, саме народні пісні та думи передавали історичну пам’ять поколінь, не давали згинути у віках подіям та постатям, яким Україна завдячує своєю незалежністю зараз.
Проте в думах і піснях знайшли своє відображення не лише героїчні, а й трагічні епізоди кривавих сторінок нашої історії, адже про них ми тим більше не можемо забути, просто не маємо такого морального права! Всі приниження, злигодні, руйнування, розорення, катування та поневолення українців вихлюпнулись кривавими сльозами людськими у піснях та думах. Тяжким плачем квилять вони про сумну долю невільників, про їхні муки та страждання в турецькій неволі.
Михайло-Мішель-Мішка Міщенков-Білий це повне його ім'я він син Данила Міщенка. Працював у дворянина , закохався у його дочку парочку Юзефу викрав її привезли до своєї двоповерхової хатини яку називав марком. А насправді то був майже сарай на 2 поверсі був курятник а на першому щойно корова народила теля.
Характеристика Санька і Грицика з твору"Джури козака Швайки" В.Рутківського :
Санько: єдина дитина у родині. Матір його пестить, дуже хвилюється та опікає. Це мрійливий хлопчик, який багато фантазує. Він досить спокійний, розсудливий. Санько має хист до ворожіння, подумки навіюючи власні бажання іншій людині.
Грицько: сирота, який по черзі живе у різних людей та допомагає їм по господарству. Дуже активний та жвавий хлопчик, який не може всидіти на місці. Гриць ніколи не дасть себе обманути, адже він дуже уважний до людей та має зіркі очі.
План до характеристики Планетника.
1)Легенда про незвичайне хлоп'я.
2)Портрет, зовнішність героя.
3)Риси xарактеру:
а) «...добрий, правдивий, вірний!..» (дід Капуш);
б) спритний і працьовитий;
в) цілеспрямований і наполегливий;
г) допитливий і безкорисний;
д) чемний і чуйний.
4)Інші риси:
а) прагнення пізнати світ за допомогою навчання діда Капуша;
б) порозуміння з тваринним та рослинним світом;
в) обізнаність у лікарській справі;
г) зневажливе ставлення до пияцтва;
д) повага до матері, людей;
є) знання природних прикмет, народних свят
Спадщина Григорія Сковороди дуже різноманітна. Він залишив своїм нащадкам, тобто і нам в тому числі, прекрасні ліричні вірші та романси, філософські трактати, глибину змісту яких не досліджено вповні й досі, афоризми, які не втрачають і ніколи не втратять своєї актуальності… Усі ці твори мають надзвичайну художню і змістову цінність, та не менш мені подобаються байки Григорія Сковороди.
До того, як в Україні розпочав свою діяльність Григорій Сковорода, байки ще до ладу не існувало. Маю на увазі, що окремого жанру як такого не було, хоча у світовій літературі ми знаємо байки Езопа, Сааді та інших. Проте прекрасні твори закордонних байкарів не були повністю придатні для українського читача з багатьох причин. По-перше, байка — твір алегоричний, тож алегорія має бути зрозумілою читачеві. Якщо уявити собі, що існує певний код, ключ, за яким читач розшифровує закладений у творі підтекст, то для байок таким ключем є, безумовно, народний характер, особливий тип мислення. Крім того, одні й ті самі тварини (а в байках, як ми пам’ятаємо, замість людей діють тварини, які й уособлюють людські риси) в різних культурах могли позначати різне. Наприклад, змія у нашій традиції — символ підступності, а у східній — символ мудрості. Тож нагальна потреба в створенні українських байок була беззаперечною.