Його застрелили у кінці твору, коли він повернувся додому.
Причиною тому була допомога одному бійцю, що тікав від італьянців, та коли вороги почули крик Климка, його застрелили
1. Шлях Олега до школи.
2. Пригода на ковзанцi.
3. Урок малювання.
4. Примирення з Федьком.
5. Дiд Прокiп.
6. "Чому про мене кажуть дивак?".
Перед нами картина "Чайка".На ней изображен полет птицы на озером.
Чайка находится на переднем плане. У нее черная мордочка, оранжевый клюв и лапки. Сама же Чайка светло-молочного цвета. На заднем плане изображены камыши, находящиеся справа и зеркально отражающие в озере. Так же, мы видим пустую поляну в ярко красных и оранжевых оттенках. На фоне изображены белые пушистые облака, а снизу чистое озеро. Очевидно, автор хотел передать красоту осени, т.к. вся картина нарисована в ярко красных, оранжевых, желтых, местами коричневых и зеленых цветах. Мне очень понравилась эта картина
Новела-казка Гофмана «Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер», поєднуючи два світи — казковий і реальний, розкриває багато глибоких філософських тем. Це й боротьба добра зі злом, і проблема людини й природи, тема кохання і буденності. Казка — фантастична картина світу, та в ній алегорія, що допомагає зрозуміти цей світ. Що таке добро? Здається, зрозуміло — це коли комусь зробили добре. Але в казці добра фея робить добро нікчемному огидному Цахесу Цінноберу, просто жаліючи його каліцтво та його нещасну матір. Та чи оцінив добро Цахес? Адже фея сподівалася, що він почує її: «Ти не той, за кого тебе вважають, тож намагайся зрівнятися з людиною, на чиїх крилах ти, безкрила каліко, підносишся!» Та Ціннобер був з тих, хто все приймав як належне, не обтяжуючи себе ані зусиллями, щоб стати розумнішим, добрішим, вихованішим, ані докорами совісті. Більше того, він сіяв навколо себе невіру в добро, розчарування. Він робив нещасними людей, які своєю працею й талантом довели, що мають право на повагу, щастя, славу. Отож, добро, зроблене негідній людині, породжує зло. А невігластво сіє зло тим більше, чим вище піднеслась людина, яка безапеляційно судить про все. Таким невігласом у казці є не тільки Ціннобер, але й Мош Терпін — професор, що, одержавши посаду директора всіх природничих справ удержав), «цензурує та ревізує сонячні й місячні затемнення». Отже, виходить, зовсім не зовнішність і не посада роблять людину освіченою, доброю, порядною. Навіть фея у кінці говорить до Цахеса: «Бідний Цахес! Пасинку природи! Я бажала тобі добра! Можливо, я помилялася, думаючи, що чудесний зовнішній хист, яким я тебе обдарувала, осяє благотворним променем твою душу...»
<span>У казці своя філософія, зовсім не казкова. Філософський смисл твору якраз і полягає в тому, аби попередити людство: ніхто, окрім вас самих, не зробить вас розумними, добрими, освіченими. Для цього треба докладати зусиль, працювати, бо те, що не зароблене, — нетривке, ненадійне, бо чуже! </span>