ГОЛОВНАДОДАТИ ТВІРНАМ ТРЕБУЮТСЯ!НАШ ФОРУМТВОРИ ВІД “А” ДО “Я”
Ви тут: Головна » Твір на тему: «Істинні і фальшиві цінності у житті людини»
ТВІР НА ТЕМУ: «ІСТИННІ І ФАЛЬШИВІ ЦІННОСТІ У ЖИТТІ ЛЮДИНИ»
4.69/5 (93.70%) 181 голос[ов]
Життєві цінності людини не тільки визнаються більшістю свідомих громадян, а й державою, а також міжнародним співтовариством, які представляються міжнародними міжурядовими організаціями. Всі ці цінності закріплені в законодавствах країн і актах міжнародних організацій, до цих цінностей відносяться життя і здоров’я людини, різні соціальні та суспільні цінності та багато іншого. Але в цілому питання з цінностями ускладнюється через те, що кожна людина має якісь власні та індивідуальні цінності, і вважає їх найбільш важливими особисто для себе. На жаль, не всі люди розумні і мудрі, а тому деякі з них поділяють фальшиві цінності. Тому питання дослідження і поділу істинних і фальшивих цінностей у житті людини дійсно актуальне.
Справжні цінності для людини необхідно визначати з точки зору вічності. Вічні цінності, ті, які були актуальні протягом всієї історії, і ті, які були завжди важливі і навіть невід’ємні для людей, і є істинними. До таких дійсно можна віднести цінність життя людини. У всі часи життя було і вважалося найбільшою цінністю, а смерть сприймалася як очевидне зло. Люди готові на самі сміливі вчинки, щоб зберегти своє життя і життя своїх близьких. Важливо зауважити, що для кожної людини повинна бути цінне не тільки власне життя, а й життя його близьких. На друге місце після життя в шкалі цінностей необхідно поставити любов. Життя людини дуже непросте, в ньому постійно необхідно вносити щось цікаве, щоб воно не ставало нестерпним. Саме любов наповнює людське життя змістом, вносить в життя істотну різноманітність, і тому настільки цінна.
Фальшиві цінності, точно так само, як і істинні, кожен в змозі визначити для себе сам, але все ж дещо необхідно вказати. Думається, що в сучасному світі перебільшена цінність грошей. Без їх великої кількості прожити, звичайно, складно, але цілком можливо, і таке життя цілком може бути щасливим. Безумовною фальшивою цінністю є статус у суспільстві. У сучасному світі всі люди визнаються рівними, тому прагнення одних стати вище за інших завдяки якимось штучним чинникам є фальшивим.
Кожна людина володіє своїм розумом і свідомістю, щоб визначати для себе як істинні, так і фальшиві цінності самостійно. Водночас історичний розвиток суспільства дає людині орієнтир, який обов’язково повинен вказувати кожному, що для нього істина, а що фальш.
Допоможіть будь ласочка,дуже потрібно)
Твір характеристика образу коня Шептала за планом:
1)Походження коня його масть
2)Особливе становище Шептала на стайні
3)Удавана покірність
4)Несподіваний бунт
5)Розкіш перебування на волі
6)Риси характеру коня:
а)прагнення до волі,гордість;
б)терплячість та покірність
в)вміння пристосуватись
г) виправдання теранії
д)небажання виділятись
7)Повернення до гуртк і втрата індивідуальності
<span>8)Алегоричне значення образу</span>
Ответ:
Маруся – дівчина-полонянка, що вже не перший рік живе у Туреччині: «Дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка». Незважаючи на те, що вона вже «потурчилась, побусурменилась», вона не забуває рідну Бтьківщину. Маруся згадує про велике і значне для українців свято – Великдень, та саме у цей день визволяє усіх українських невільників. У дівчини добра душа, вона не пройшла повз чужого горя та радить скоріше тікати: «Ой, козаки, Ви, біднії невольники! Кажу я вам, добре дбайте, В городи християнські утікайте». Маруся зберігає пам’ять про батьків та рідну землю, проте каже, що назад вже ніколи не повернеться. У цьому і полягає її трагедія. Отже, ставши дружиною турецького хана, дівчина намагається зберігати у своєму серці любов до Батьківщини та проявляє свої найкращі якості, допомогаючи своєму народові на чужині.
Объяснение:
Найкраще в житті, що дає змогу збагнути, що ти живеш – це твої вчинки. Не завжди ти робиш правильно, але все одно прагнеш до добрих дій, як би не було при цьому важко. Навіть зла людина прагне до добра, хоч якби не ховалася за маскою байдужості та негативу.
Одне прислів`я каже : «Зле тому, хто добра не робив нікому». На мою думку це й справді так. Адже зробивши добру справу, не тільки добре тому хто отримав, а й тобі на душі світлішає . Та не завжди людина розуміє позитивні вчинки, може к неї не було поряд потрібної людини котра б навчила його цьому. Але вчитися ніколи не пізно.
Гарні вчинки не завжди повинні бути глобальними, адже достатньо буває поступитися комусь місцем у транспорті, чи навіть зробити звичайний комплімент знайомій людині, або просто почати свій день з посмішки, це вже великий крок. Роблячи добрі справи пам`ятай, що вони до тебе повернуться, як бумеранг, це стосується також злих вчинків. Як кажуть, на добро добром й відповідають. Та не завжди так трапляється в житті, але люди завжди вірять в найкраще. Напевне саме віра в краще робить людину людиною.
Краще уже померти , ніж мати неславну долю , наприклад: золото від короля , бо справжнє золото і срібло - це чесне слово доброта любов.