<span>тема: звеличення рідної землі, її історії.
ідея: звернення до земляків - любити рідну землю і дбати про її майбутнє
жанр: патріотична лірика
віршований розмір: шестистопний ямб
художні засоби:
-епітети:червоні блискавиці, мама, горда і вродлива,святе синівське право,
-метафори:пливе за роком рік,перли в душі сію,мовчать Америки й Росії, дні занадто куці та малі,чорти живуть на небі,
-порівняння:зіниці, голубі, тривожні, ніби рань.
-звертання: Україно! недруги лукаві! друзі. нене.
-образи-символи: мати, чорти.
-гіпербола: битви споконвічний грюк.
-риторичне запитання: Як же я без друзів обійдуся, без лобів їх, без очей і рук?</span><span>
</span>
24роки в кріпатцтві , 10 в засланні
Храбрость, доброжелательность, щедрость, справедливость, местами самовлюбленность.
Є правдавні скарби, які намертво лежать у землі. Але є і живі
скарби, що передаються з покоління в покоління, чаруючи людську душу. До
таких скарбів належить і лірична пісня. Україну не можна уявити без
пісні. Скільки вона має чудових перлин-пісень - багатих, цікавих за
змістом і мистецькою формою. Ось одна з них - "Віє вітер на долину".
Глибоким смутком пройнята ця лірична пісня. У ній ідеться про дівчину,
яка вийшла заміж у чужий край. Але "з'ізджається рід до роду на любу
розмову". Брат запитує свою сестру, як їй живеться.
Ти, сестро, небого, Чи привикла там жити, Де ворогів много?
І лине сумна оповідь сестри, яка живе "поміж ворогами", "як у полі криниченька". Нелегке це життя, безрадісне, бо
... хто іде, а хто їде - Водиці нап'ється, А із мене, нещасної, Хто хоче сміється
Згадує вона вогник рідної хати і батьківський поріг, батька й матір,
радіного брата. І дівчина доходить висновку, що немає "роду рідного, як
брат сестриці" і кращих "над отця та неньку". Але така вже доля всіх дівчат: ставши дорослими, вони виходять заміж, і, за звичаєм, залишають рідну домівку.
Ой роде ж, мій роде, Ой роде ж мій милий, Розійшлися по Вкраїні, Як туманець синій
Та, на жаль, не всім щастить у подружньому житті. Часто-густо молоді
жінки стикаються із непорозумінням, грубістю свекора й свекрухи, інших
членів родини чоловіка. Тому й "ворогів много", як співається у цій
зворушливій, сумній пісні. І єдине, що зігріває молоду жінку, - це
згадки про свою колишню родину та сподівання на взаєморозуміння з
чоловіком, бо ж "нема в світі вірнішого та над дружиноньку". Адже тепер
тільки він може захистити її від лихослів'я та знущань. Чарівна, але водночас сумна, ця пісня давно стала улюбленою і полонить душу й серце багатьох поколоінь людей
Мелетій Смотрицький
Іоанникій Галятович
Лазар Баранович
Дмитро Туптало
Іван Вишенський