ВОНА ЛЮБИТЬ СВОЮ БАТЬКІВЩИНУ...ТА І ПІДТРИМАЛА ВІДТЧИЗНЯНОГО ВИРОБГНИКА
Учені мухи зібралися на симпозіум, щоб розглянути походження приказки «Не робіть з Мухи Слона».
Муха-доповідач сказала, що приказка неправильна. Виходить, що первинним був Слон, а Муха — вторинною, тоді як усе навпаки. і вислів має звучати «Не робіть із Слона Муху».
Муха-співдоповідач сказала, що Слон не вартий жодної уваги, адже він не вміє ні літати, ні дзуміти. їхню думку підтримала інша Муха-оратор, наголосивши, що Слон неповороткий і зовсім не пристосований до життя. Найсерйозніша учена Муха підсумувала: немає ніякого Слона! У кожному разі, його ніде не видно!
<span>Учасники симпозіуму радісно задзижчали. І справді, де той Слон? Просто симпозіум проходив на його спині...</span>
Нарцис - символ душі Планетника. Такий же ніжний, безневинний, беззахистний.
<span>Цій же темі, а також гайдамацькому руху під керівництвом Залізняка і Ґонти присвячені й такі епічні полотна Старицького, як романи "Руина" і "Последние орлы" (1900), "Гайдамаки" та повість "Облога Буші".</span>
<span>Природа — то країна, де з'являється на світ кохання, де народжуються мелодії серця. Красу Полісся і ніжну любов відобразила Леся Українка в драмі-феєрії "Лісова пісня". У своєму творі письменниця возвеличила почуття кохання, що здатне міцно єднати душі і створити незримі струни між світом земним і якимсь іншим, загадковим, непізнанним, але існуючим навколо нас. Саме кохання, породжене природою, поєднує Мавку і Лукаша — лісовий дух і звичайного земного хлопця. </span>
<span>Ідею вічності справжнього-кохання втілила Леся Українка в образі Мавки. У серці цієї дівчини, незважаючи на бурі життя і страждання, які довелося їй зазнати, цвіла, мов квітка, любов, що розцвіла і стала вічним вогнем душі. Серце Мавки палало коханням, заради якого вона була здатна піти на самопожертву, терпіти муки земного світу, де панують обов'язки і численні забобони: </span>