Напиши про те що зараз все можна купити за гроші всі так думають чи не так ? Але понад все треба хоч щось знати якщо лікарі не будуть навчатись а купувати дипломи ми будемо здорові ? Так що треба навчатись !
<em>Мамина</em> пісня... Як багато значать для нас ці слова! З самого малечку своїми <em>теплими</em> піснями матуся нас заколихувала, заспокоювала. Навіть у <em>дорослих</em> людей у серці залишається ця пісня дитинства! Своєю <em>ніжною</em> ласкою вона зігріває душу. <em>Материна </em>пісня <em>гарна, мила, люба, казкова, чарівна..</em>. Як багато можна сказати про неї!
<em>Прикметники:</em><em> мамина, теплими</em>, <em>дорослих, материна, гарна, мила, люба, казкова, чарівна.</em>
Зимняя ночь... Вы произнесли эти слова, и что предстало перед мысленным взором? Может быть, тишина и спокойствие, лёгкий, уютный снег, полная луна и россыпь звёзд по иссиня-чёрному небу? А может быть, метель за окном, вихрь снежных хлопьев, сумасшедшая пляска духов природы и единственная тихая пристань – дом, свеча на столе?..
Найціннішими в поетичній спадщині П. Гулака-Артемовського є байки, які відіграли важливу роль у процесі становлення і розвитку української літератури в перші десятиріччя XIX століття. Найвизначніша серед байок — байка-казка «Пан та Собака».
Байка «Пан та Собака», яку сам автор назвав «казка», перейнята протипанськими настроями, викриває самодурство і розбещеність панів, висловлює співчуття до безправних селян, а тому по праву вважається першим класичним зразком сатиричної байки в новій українській літературі. В алегоричному образі Рябка, винятково сумлінного і чесного, автор показує долю кріпака, яка повністю залежить від пана. Рябко прагне догодити панові, але й тоді, коли не спить цілу ніч, охороняючи панське добро, і тоді, коли заснув, він стає жертвою панської примхи.
Образи байки «Пан та Собака» символізують взаємодію суспільних сил кріпосник—кріпак, тобто автор відтворив тут головний соціальний конфлікт свого часу. Сатирично зображуючи найгірші риси маєтного поміщика, П. Гулак-Артемовський показує повну залежність кріпака від нього. Авторський підтекст такий: доля, життя і права кріпака — такі ж, як у собаки:
«Лупіть Рябка!» — кричить пан, як навісний; Рябко ж наш тільки вже що теплий та живий. Разів із шість Рябка водою одливали І стільки ж раз його, одливши, знов шмагали... І симпатії автора на боці Рябка, П. Гулак-Артемовський наділяє його людськими рисами, що робить чіткою алегорію. Підкреслюючи працьовитість, виняткову старанність Рябка, поет вживає вирази «сердега наш Рябко», «бо дарма їсти хліб Рябко наш не любив» та інші. Але покірний і самовідданий Рябко після панських знущань стає лютим ненависником панства:
Нехай їм служить більш рябий в болоті біс!
Той дурень, хто дурним іде панам служити,
А більший дурень, хто їм дума угодити!
Годив Рябко їм, мов болячці й чиряку, А що є за те Рябку?
Викриваючи панське свавілля, П. Гулак-Артемовський свідомо заступається за покривджених.
Байка-казка «Пан та Собака» — це сміливе дошкульне висміювання (хай і в алегоричній формі) панів-самодурів. Мова байки — народна, сповнена народних прислів'їв, порівнянь, постійних метафор («Один Рябко, один, як палець, не дрімає», «Рябко тобі і усом не моргає» та інші).
<span>Отже, ідейний зміст байки «Пан та Собака» П. Гулака-Артемовського спрямований проти ставлення до кріпака як до робочої худоби, а сама байка належить до гостросатиричних творів української літератури 20-х років XIX століття. </span>
Хочуть, бажають, загадують