<span>Серед
жіночих образів, створених літературою давньої Русі, дружина
новгород-сіверського князя Ярославна посідає особливе місце.
Образ
її у творі місткий, узагальнений. Це і мати-вітчизна, яка послала захищати
рідну землю від ворога, що загрожував усім і кожному.
Це
водночас і глибоко ліричний образ жінки, втілення подружньої вірності,
моральної чистоти. Вкарбовується в пам’ять юна постать в Путивлі на забралі;
вся вона — жіноче чекання й тривога, вболівання і скорбота.
Як
відомо, література давньої Русі не знала відверто вигаданого героя, і Ярославна
— це історична особа, але разом з тим вона — художній образ, створений автором
«Слова…».
Ярославна
постає перед нами не як княгиня, а як звичайна руська жінка, що гаряче любить
свого чоловіка-воїна, свою батьківщину.
<span>Образ Ярославни належить
до найблагородніших і найдовершеніших жіночих образів у світовій літературі.
Великі людські почуття тонко підмічені і відтворені автором «Слова», витримали
випробування часом. Пройшовши крізь віки, Ярославна хвилює і сучасного читача
своєю моральною силою, благородством і чистотою.</span></span>
Зовнішність Климка: «Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій Кириловій діжурці. Тій діжурці, як казав дядько, було «сто літ», і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути»
Риси характеру Климка: а) щирий, добрий, працьовитий; б) мужній, вольовий; в) благородний, чуйний, уважний, турботливий г) винахідливий.
Прагнення Климка а) прагнення навчитися; б) відповідальний за доручену справу; в) шанобливе ставлення до дружби
Жіноча доля… Споконвіків призначенням жінки вважалося бути берегинею. Народжувати й виховувати дітей, берегти домашнє вогнище, працювати в полі, догоджати чоловікові, бути охайною і красивою. Прості жінки виконували цю місію з честю. Княгиня Ярославна з вищого світу, але й на її долю лягли нелегкі випробування. Євфросинія Ярославна — дочка Ярослава Володимировича галицького, друга дружина Ігоря, який одружився з нею 1184 року. Ярославна закохана в свого чоловіка, і ось цього щастя подружнього життя їй відведено лише один рік, бо уже в 1185 році Ігор вирушив у похід на половців і потрапив у полон. Як же тяжко молодій жінці відривати від серця свого милого і проводжати, може, на вірну смерть! Але вона свідома того, що її чоловік — князь, полководець, воїн. Жінка повинна мужньо винести це горе, ще й подати приклад жінкам дружинників.
<span>З тривогою чекає вона звісток із поля бою, радіє першим перемогам Ігоря. Але ось страшна звістка: військо розбито, а її милий ладо у полоні. Ярославна не криється зі своїм горем, вона виходить на Путивлівський вал, у розпачі звертається до сил природи по допомогу.</span>
Тим що драматичний твір - це твір, призначений для постановки на сцені.
Епічний твір - розповідний твір, у якому життя змальовується у формі авторської розповіді про людей та їх вчинки.
У тому, що він хоч і був живчиком, але брехати і здавати друзів- нижче його достоїнства. Та матір хлопчика вважала, що він умисно робитиме бешкет і приховувати бешкети друзів, щоб казати правду і отримувати за неї гроші від батька, тому вважала, що з нього людей не буде. Він був непосидючим,сильним,відкритим,впертим,стійким,правдолюбом, непримирним до зрадництва,спокусником,шанабливим до батька і спритним. В цьому ховалися його душевні якості і вади.