Найпростіший сніговик складається з трьох снігових куль, одержуваних шляхом ліплення сніжок і накочування на них лежалого снігу. Найбільша куля стає черевцем сніговика, поменше - грудьми, а найменший - головою. Реалізації інших частин тіла можуть варіювати, але є канонічне уявлення про сніговика, якому реальні сніговики можуть не відповідати, але воно поширене в казках і
Нещодавно на уроці української літератури ми прочитали оповідання Григора Тютюнника "Дивак". Мені одразу здалося, що з'явився у мене новий друг — щирий, добрий.
Запам'ятались Олесеві очі: "чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ". Так, хлопчик допитливий, цікавиться всіма дрібничками, що трапляються йому на шляху до школи. "Йому подобається робити перші протопти в заметах, знімати снігові очіпки з кілків у тинах". Олесь сприймає природу як живу істоту; зрозумівши, що сосна помирає, він хоче їй допомогти — хоч би нагребти сніжку на її оголене коріння. Жаль йому і льоду, який ламають хлопці, і пліточки, яка опинилася в зубах у щуки. Хлопчина має творчу, живу уяву, яка допомагає йому жити цікаво, змістовно, бачити красу навколо себе.
Олесь добрий, і навіть я б сказала, мудрий. Він не забіяка (не дав же здачі Федькові!). Але, разом з тим, Олесь — рішучий хлопець. Він уміє обстоювати власну думку і протестує проти вчительки, яка не хоче його зрозуміти і дозволити виконувати інше завдання. Не сприймає він і дідову жорстоку науку: "Тут, на землі, не бити не можна".
Я думаю, що такі, як Олесь, стають справжніми людьми, небайдужими, чутливими до навколишнього світу. І без таких "диваків" світ став би жорстоким і холодним.
<u>Тема</u> – зображення важкого життя простого українського люду, беззахисність існування в умовах тогочасного суспільного ладу.
<u>Ідея</u> – засудження дій тогочасної владної верхівки, яка байдужа до долі простих людей, чинить безчинства та перешкоду їхньому по-своєму щасливому і повноцінному життю.
Ідея «Давня казка»: уславлення мужності, цілеспрямованості, віри у щасливе життя (поет); засудження жорстокості, жаги до збагачення, прагнення поневолити народ (Бертольдо).
Основна думка: у пошані народній завжди залишаються ті, хто захищав, відстоював інтереси простого люду, жертвуючи своїм життям.
Герой Небесної Сотні не дожила двох тижнів до свого 65-річного ювілею. Під час зіткнень на Грушевського 18 лютого він отримав поранення. А крижана вода з водомети добила його і без того неміцне здоров'я. Серце Василя Шеремети перестало битися 7 березня в столичній лікарні<span>. Життя не балувало героя Небесної Сотні. Ще в дитинстві він дізнався, що таке бідність "До школи ходили по черзі" згадує Галина, Взуття по черзі , потому что не вистачало на дев*ятьох дітей. З другого класа по дорозі додому кожен тягнув за собою сани, навантажені дровами, щоб було чим хату топити, і на чому хліб пекти. Вони могли б жити по іншому. Якщо б у свій час родину їх батька не розкуркулили, а прадіда не розгубили як ворога народу. Радянська влада переслідувала батька героя Небесної Сотні все життя. Ось тільки доносити не треба було..він сам був чесною и щирою людиною ..Такими і виховував своїх дітей. Закінчивши вісім класів, 15-річний Василь поїхав з батьківської хати в Харьків на заробітки. Але довго та мне витримав повернуся в Київ. За своє життя Василь натерпівся різних бід.У нього був сумний і вдумливий погляд. Але він ніколи не скаржився. Намагався не показувати як йому було важко..згадує Галина. У дворі будинку де виріс Василь Олександрович у грудні зрубали стару черешню, яку посадили, коли герой Небесної Сотні був ще юнаком. Після його на зрубі дерева з*явилися темні плями. В них люди бачать образ Богородиці. </span>