Відповідь:
Карпо має батьківські карі гострі очі, кремезний, насуплений, сердитий, мовчазний
Старший син Карпо в молодому віці доволі мовчазний і замкнутий, але, одружившись, починає все відвертіше виявляти свій норов: в одній із сварок він називає батька «іродовоюдушею» і навіть піднімає на нього руку; дізнавшись, що мати закрила у своєму хліві його коня, хапає її за плечі, притискає з усієї сили до стінки й несамовито кричить: «…їжте мене,або я вас з’їм!», а потім з дрючком женеться за Кайдашихою, доки та не вскочила в ставок. І вже зовсім цинічно звучать його слова: «Не так шкода мені матері, як шкода чобіт!»Тож недарма громада вибрала Карпа десяцьким, знаючи про його жорстокість, адже з нього «буде добрий сіпака!».
Пояснення:
Орися Завісна "Облога Буші"- підриває себе заради спасіння украінського народу. Дочка у вірші Гребінки " Украінська мелодія" заради любові до матері жертвує своім майбутнім
Мені запам'яталася така книга як ''Мауглі''.Ця розповідь про хлопчика який народився в джунглях і якого виростили не батьки а вовки . Хлопчик Мауглі дуже любив вовків і весь час з ними грався. Його мати вовчиця завжди йому приносила їжу і обороняла його. БАтько вчив його як треба зихищятись . Коли Мауглі виріс він став Гарною людиною і хорошим бойцем , тепер його не мати захищали а він захищав свою матір
<span>Часи козацтва у творчості Т. Г. Шевченка Часи козаччини - це героїчні сторінки в історії України, славні сторінки подвигів і слави, героїв-лицарів, величі і краси козацької звитяги. Героїчне минуле нашого народу завжди захоплювало Тараса Шевченка, бо він був справжнім сином України. Поет говорить про «старину», як про «диво», що відійшло навіки. Все йде, все минає - і краю немає, Куди воно поділося? Звідки взялося? - Ставить він питання в поемі «Гайдамаки», порівнюючи героїзм козаків із рабською покорою їх нащадків, своїх сучасників. Своїми творами великий Кобзар прагне розбудити вільний козацький дух українців, підняти їх на боротьбу за свободу. Він вірить, що Слава не поляже, Не поляже, а розкаже, Що діялось в світі, чия правда, кривда, і чиї ми діти. («До Основ'яненка») Велич і красу козацької звитяги Шевченко розкриває в поемах «Іван Підкова», «Гамалія», «Тарасова ніч», «Гайдамаки». Герої цих творів борються за свободу проти ворогів свого народу і перемагають. Картину волелюбності і мужності українського козацтва в боротьбі з турецько-татарськими ордами показано в поемі «Гамалія». З піснею вирушають запорожці визволяти своїх побратимів. Шевченко називає козаків «бідолаха», «Орлята», «Соколята», з захопленням малює картину бою, в якому козаки демонструють свою хоробрість, молодецтво, завзяття: Як птахів чорні, В диму козацтво сміливе літає, Ніхто на світі не втече! Полум'я не пече. І. Франко назвав поему «Гамалія» «вигуків козацького геройства, відваги і енергії». Шевченко зображує козаків мужніми, сильними, волелюбними людьми, ? Панували, добували І славу, і волю ... («Іван Підкова») Вони завжди перемагають в поемах Шевченка, бо борються проти гнобителів свого народу. Красу і велич козацької перемоги поет бачить у тому, що вони прагнуть не власного добра, а свободи і щастя свого народу. У поемі «Тарасова ніч» Шевченко зображує повстання козаків проти польської шляхти, яке очолює Тарас Трясило. Славний козак, «сизокрылый», він щиро вболіває за свій народ: Бідна моя Україна, Зломлена ворогами! Оспівуючи перемогу козаків над ворогами, Кобзар одночасно глибоко сумує: Де поділося козацтво, жупани? Куди поділась доля-воля, Гетьмани сиве? («Тарасова ніч») Для Шевченка козацтво завжди ототожнювалося з волею і славою України. У поемі «Гайдамаки» він показує козацько-селянське повстання 1768 року. Ватажки гайдамацького руху Максим Залізняк та Іван Гонта постають перед нами як справжні національні герої, піднесений народом і оспівані ним у піснях. Героєві поеми «Гайдамаки» Яремі Галайді притаманні всі риси справжнього козака: мужність, хоробрість, відданість справі, волелюбність, ненависть до ворогів і вірність у коханні. Саме такими сильними, Відважними і духовно красивими людьми бачив Шевченко борців за справу свого народу. Великий Кобзар пишався героїчним минулим українського народу. Боляче йому було думати, що від слави козаків, величі і краси козацької звитяги ? ... Осталися Могили по полю. («Іван Підкова»), Тому він оспівує героїв-козаків у своїх поемах, бо хоче, щоб вони назавжди залишилися в пам'яті народу і стали прикладом для нащадків. Ми повинні знати свою історію і пишатися нею, бо без минулого у нас немає майбутнього<span>.</span></span>
На початку 16 століття
козацтво та січові відділи ходили у походи на Крим та Туреччину. Боротьба була
з перемінним успіхом.
Запорізька Січ
зміцнюється та поширює свою боротьбу проти турецьких ворогів.
Походи козаків
приносили їм славу по всій Європі. Вони стали важливим аспектом у міжнародній
політиці. Про це говорять різні документи. В одних із них запрошують козацтво
укласти договір з Німеччиною про турків.
<span>Під керівництвом Лободи та Наливайко козаки розбили турецьке
війська у Молдавії. Після чого війна була припинена. </span>
У Запорізькій Січі
була своя, самостійна політика, як внутрішня, так і зовнішня.
Найбільш поширені
козацькі поході проти турків були з 1600 по 1620 роки. Кожного роки вони
перетинали Чорне море та робили набіги на береги Криму та Туреччини.
У тих самих роках козаки
під керівництвом Сагайдачного взяли штурмом Кафу, фортецю, де розташувався
самий великий ринок рабів. Козаки звільнили багатьох поневолених, серед яких
були і земляки.
З’явився козацький
флот, який мав величезне значення для історії. Адже флот допоміг пробити
блокаду турків та татар, що розділяла їх від Європи.
Під умілим
керівництвом Сагайдачного, козаки вели активну боротьбу з ворогами. Турки не
змогли захопити польські та українські землі. Впливовість Туреччини була майже
знищена.
Завдяки мужності
козаків, високому військовому мистецтву їхнього гетьмана Сагайдачного,
Туреччина не досягла своєї мети — захоплення польських і українських земель, а
її міжнародному престижу завдано тяжкого удару. її просування в Європу було
зупинено.
У хотинській битві
Сагайдачний отримує смертельне поранення. Але і після його смерті козаки
боролись проти турецько-татарських загарбників.
Козаки брали участь у
Тридцятирічній війні, що проходила в Європі.
<span> </span>