Захар Беркут-найстаріший та наймудріший чоловік тухольської громади.Він патріот рідної землі,рідного села Тухля.
В чому проявляеться його паріотизм:він робить свій вирір,жертвує своїм сином заради ріної землі.Захар чинить за велінням обовязку,всіма силами тамуючи свій душевний біль.
Своїми словами"Життя лиш доти має вартість доки чоловік може допомагати іншим" він пікреслює свій сенс життя-допомога іншим.Громада-найголовніше у його житті.
Його основним покликанням є користь народу,тому ще з дитинства він навчився лікувати рани,аби у бою лікувати воїнів.
<span>Не згоджуеться на брухню"...Беркути додержують свого слова навіть ворогові і зрадникові..."</span>
Лебеді летять нижче розпатланих, обвислих хмар і струшують на землю бентежні звуки далеких дзвонів, так співають лебедині крила. В цих звуках і радість, і смуток, і срібний передзвін огортають та й огортають своїм снуванням. Хтось невидимим смичком провів по синьому піднебессі, по білих хмарах, і вони забриніли, як скрипка.
Михайло Стельмах використовує художні засоби, такі як: метафора, епітет.
Ответ:
Важаеця, що П'ятницька Церква була збудована за кошти князя Ігора.
Вона була збудована на честь Святої Параскеви П'ятниці, котра була покровителькою торговців та купців.
Церква будувалася для храма паломництва жінок.
Ответ:
Лучче ж потятим бути, аніж полоненим бути.
В княжих крамолах віки вкоротилися людям.
Ні хитрому, ні спритному, ні чаклунові спритному суду Божого не минути
Хоч тяжко голові бути без пліч, але й тілу без голови.
З розбрату і постало насилля.
Можна написати про те, що ці вислови є актуальними і сьогодні
Коли ми говоримо про важливих людей у своєму житті , то найчастіше розставляємо їх у такому порядку – батьки, близькі родичі, друзі, знайомі. Батьків та родичів не обирають, знайомих не впускають занадто глибоко у життя. І тільки справжній друг – та людина, стосунки з яким базуються на взаємності, доброзичливості, щирості та симпатії. От так стається – зустрічаються двоє незнайомців, що за певних умов стають незамінними одне для одного.
Без дружби життя не повноцінне – я повністю згоден з цим твердженням. Але лише якщо мова йде про справжню дружбу – не пусте спілкування, пліткування, використання одне одного з корисною метою. Оце все навпаки не приносить нам нічого доброго. Нащо вам друг, який з вами тільки тому, що йому більш нічого цікавого робити, і він легко зникне надовго, навіть не попередивши? Або друг, який з вами каже одне, аза вашою спиною пліткує про вас? Або той, хто спілкується з вами, тільки коли йому щось потрібно? Або заздрісник? Хіба такі «друзі» роблять життя повноцінним?
Ні, дружба має означати щось інше. У побутовому плані – це взаємна та щира симпатія, зацікавленість одне в одному, бажання поділитися думками та враженнями, комфортне проводження часу. Є прислів’я про те, що друг пізнається у біді. Але не тільки. Справжній друг не тільки допоможе у скрутну хвилину, але й щиро порадіє вашим успіхам. Як і ви будете радіти за нього. Друг – це та людина, яка буде на твоєму боці, навіть попри тебе. Тобто друг зможе сказати «ні», якщо ти збираєшся нашкодити собі в будь-який спосіб.