Мій улюблений герой в оповіданні В. Винниченка "Федько-Халамидник<span>Моїм улюбленим героєм є Федько. Мені він сподобався з перших рядків оповідання. Це надзвичайношвидкий хлопець, у його голові завжди багато якихось ідей, він лідер серед однолітків. Незважаючи на його розбишацький характер, хлопці тяглися до нього, їм було цікаво з Федьком. Вражає сміливість хлопця, коли він не побоявся перейти на інший берег річки по крижинам, які весь час рухалися. Федько завжди говорить правду, навіть коли знає, що батько буде бити ременем. Хлопці не дружили, але коли Толя потрапив у льодяну пастку, Федько не роздумуючи кинувся йому на допомогу й врятував життя. Він ніколи не видавав своїх друзів, не кажучи вже про зраду. Федько був халамидником лише зовні. Душа в нього була прекрасною, чесною та порядною. На жаль, хлопчик загинув. Мені здається, що коли б Федько залишився жити, з нього вийшла б чудова людина.</span>
Вміння мріяти, товаришувати, відповідальність за молодших і слабших.
Найкраще в житті, що дає змогу збагнути, що ти живеш – це твої вчинки. Не завжди ти робиш правильно, але все одно прагнеш до добрих дій, як би не було при цьому важко. Навіть зла людина прагне до добра, хоч якби не ховалася за маскою байдужості та негативу.
Одне прислів`я каже : «Зле тому, хто добра не робив нікому». На мою думку це й справді так. Адже зробивши добру справу, не тільки добре тому хто отримав, а й тобі на душі світлішає . Та не завжди людина розуміє позитивні вчинки, може к неї не було поряд потрібної людини котра б навчила його цьому. Але вчитися ніколи не пізно.
Гарні вчинки не завжди повинні бути глобальними, адже достатньо буває поступитися комусь місцем у транспорті, чи навіть зробити звичайний комплімент знайомій людині, або просто почати свій день з посмішки, це вже великий крок. Роблячи добрі справи пам`ятай, що вони до тебе повернуться, як бумеранг, це стосується також злих вчинків. Як кажуть, на добро добром й відповідають. Та не завжди так трапляється в житті, але люди завжди вірять в найкраще. Напевне саме віра в краще робить людину людиною.
Не бійся розумного ворога, а бійся дурного друга.
Іван Сила виріс серед чудової карпатської природи у великій родині. Чесний, відкритий, благородний, Іван ще не раз потрапляв у халепи, але завжди знаходив достойний вихід із найскладніших ситуацій. Автор не погрішив проти закону жанру, адже в казках завжди перемагає добро і благородство.