1)Жив у бідній сім'ї
2)Читання, прогулянки.
3)Жага до навчання. любов до природи
4)Розумний, щирий, цілеспрямований, добрий.
Мріють крилами з туману лебеді рожеві,
Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.
Заглядає в шибку казка сивими очима,
Материнська добра ласка в неї за плечима.
Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати,
Не пущу тебе колиску синову гойдати.
Припливайте до колиски, лебеді, як мрії,
Опустіться, тихі зорі, синові під вії.
Темряву тривожили криками півні,
Танцювали лебеді в хаті на стіні,
Лопотіли крилати і рожевим пір'ям,
Лоскотали марево золотим сузір'ям.
Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,
Виростуть з тобою приспані тривоги.
У хмельні смеркання мавки чорноброві
Ждатимуть твоєї ніжності й любові.
Будуть тебе кликать у сади зелені
Хлопців чорночубих диво-наречені.
Можеш вибирати друзів і дружину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати.
За тобою завше будуть мандрувати
Очі материнські і білява хата.
І якщо впадеш ти на чужому полі,
Прийдуть з України верби і тополі.
Стануть над тобою, листям затріпочуть,
Тугою прощання душу залоскочуть.
Можна все на світі вибирати, сину,
<span>Вибрати не можна тільки Батьківщину. </span>
В одній країні жиів собі тигр , звали його Мося. Він був рижий , мов сонце, швидкий як вітер, розумний, як людина. Одного дня він дуже хотів їсти, та пішов на полювання далеко від своєї домівки і зустрів ведмедя, якого звали Потап Вони потоваришували , та пішли разом на полювання.
Вистава→змагання з Харкові→поранення Юлька→бунт сьомого Б.
Велика-бо користь буває чоловікові від науки книжної, бо книги вказують нам і навчають нас, як іти шляхом покаяння, і мудрість, і стриманність здобуваємо із слів книжних. Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу - це джерела мудрості. Книга - бездонна глибина, ми ними в печалі втішаємось, вони - узда для тіла і душі. Мудрість - велика. («Повість минулих літ»).
«Книги - морська глибина, хто в них пірне аж до дна, той хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить».